В процесі розслідування грабежів і розбоїв, особливо вчинених групою осіб, порівняно часто виникає необхідність в проведенні очної ставки як з потерпілим, так і між учасниками нападу, що сприяє усуненню суперечностей в показаннях допитаних, уточненню ролі кожного з його учасників. Особливо це важливо у випадках, коли один із співучасників, визнавши свою вину, показує з приводу інших, а ті ухиляються від надання правдивих показань [10, c. 208-209].

Пред'явлення для пізнання проводиться з дотриманням загальних процесуальних правил, передбачених ст. ст. 174 і 175 КПК України. Проте при розслідуванні грабежів і розбоїв є особливості. Переживши потрясіння, потерпілий часто знаходиться в стані сильного хвилювання, переживає почуття страху, що може негативно вплинути на хід і результати пізнання. В цих випадках перед провадженням пізнання необхідно проконсультуватися з лікарем про стан потерпілого, можливості провадження впізнання, при необхідності забезпечити участь лікаря.

Іноді злочинці з ціллю ухилення від відповідальності змінюють свою зовнішність, переодягаються. Тому при пред'явленні для пізнання потрібно вжити заходи, щоб обвинувачений мав той же вигляд, що й при здійсненні нападу.

Обшук проводиться негайно після встановлення підозрюваного. При його провадженні основну увагу звертають на відшукання знарядь здійснення злочину і речей, викрадених в потерпілого.

Знаряддя злочину, викрадені гроші, речі можуть бути заховані в тайниках, обладнаних в підвіконнях, туалетах, меблях, на сходових клітках, в сараях, сміттєзбірниках. Вилученню підлягають всі предмети, які могли використовуватися як знаряддя злочину (кастети, запальнички у вигляді пістолета, саморобні ножі, стилети і ін.).

Слідчий експеримент і відтворення обстановки і обставини події проводиться для уточнення на місці події умов і обставин нападу, перевірки показань потерпілого або обвинуваченого про механізм спричинення тілесних ушкоджень, з'ясування взаємного положення потерпілого і нападаючих, можливості в конкретних умовах здійснити дії, на які вказав потерпілий або свідки, і т. ін. Це необхідно і у випадках, коли на початковому етапі розслідування із яких-небудь причин не проводився огляд місця події, і обстановка його зазнала зміни [19, c. 20]. Важливо пам'ятати, що у вигляді експерименту допустимі тільки дії, які не загрожують життю і здоров'ю його учасників, не суперечать нормам моральності.

Судові експертизи призначаються для встановлення фактів і обставин при дослідженні пошкоджень на тілі підозрюваного, потерпілого, а також слідів і інших речових доказів.

Судово-медична експертиза призначається для з'ясування ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначення знаряддя, способу і часу їхнього спричинення. За допомогою цього виду експертизи також з'ясовують походження, групову приналежність крові і інших виділень організму, виявлених на потерпілому або обвинуваченому.

При необхідності встановлення вогнестрільної зброї по стріляних кулях і гільзах, знайдених в ході розслідування грабежів і розбоїв, призначається судово-балістична експертиза. Якщо на речових доказах знайдені сліди папілярних узорів (на знаряддях або викрадених предметах), то для встановлення особи, що залишила їх, призначається дактилоскопічна експертиза. По цих справах іноді також призначаються криміналістичні і судово-біологічні комплексні експертизи з метою вирішення питань про походження або склад органічних і неорганічних мікрочастинок, знайдених на одязі, тілі підозрюваного або потерпілого.

За допомогою криміналістичних експертиз можна встановити - чи є даний предмет холодною зброєю, чи цією зброєю заподіяні пошкодження і ін. Методом електрографії, наприклад, можна визначити невидимі сліди металізації, що залишилися на одязі або тілі потерпілого, що дозволяє встановити, якою саме зброєю або предметом вони залишені [39, c. 435].

Розшук злочинця представляє собою цілий комплекс слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. По характеру задач розшукові дії зводяться до: а) встановленню особи злочинця; б) виявлення і затримання злочинця.

Для встановлення особи злочинця слідчий повинен знати: ознаки його зовнішності, особливі прикмети, біографічні дані, рід занять, спосіб життя і інші відомості. З цією метою проводиться допит потерпілого і свідків, огляд місця події, огляд потерпілого. На підставі зібраних даних слідчий будує розшукові версії як про обставини здійснення злочину, так і про причетних осіб, які перевіряються шляхом провадження слідчих дій і розшукових заходів.

Одночасно з розшуковими діями слідчого по встановленню особи злочинця за його завданням працівники карного розшуку проводять оперативно-розшукові заходи в цілях збору відомостей про нього. Вирішення загальної розшукової задачі може здійснюватися по спільно розробленому плану тактичної операції «Встановлення особи злочинця».

Така взаємодія виражається в одночасному проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, взаємному інформуванні про хід їх виконання і результати, сумісному обговоренні зібраних даних, побудові на їхній основі нових версій і т. ін. При цьому слідчий лише визначає задачу оперативно-розшукових заходів щодо встановлення особи злочинця, а методи її вирішення вибирають самі оперативні працівники [8, c. 65].

Встановивши особу злочинця, слідчий винен його знайти. З цією метою з'ясовуються місця його можливого перебування, коло родичів і знайомих, обставини і причини відсутності в місці постійного проживання, інші фактичні дані, необхідні для побудови обґрунтованих розшукових версій.

Основні слідчі дії: допити родичів, сусідів, товаришів по службі; провадження обшуку при отриманні відомостей про місце знаходження розшукуваного; накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, що поступає на його адресу, на адресу родичів і близьких знайомих або виїмка її і ін. Слідчий також має право направляти до слідчих органів інших міст і районів, де може бути виявлений злочинець, окремі доручення і розшукові вимоги.

Згідно КПК України, слідчий може доручити