ВИСНОВОК

Криміналістичний аналіз грабежів і розбоїв і розгляд основних напрямів їхнього розслідування дозволили прийти до наступних висновків:

Системно-діяльнісний підхід створює можливість дослідження грабежів і розбоїв як системну цілеспрямовану діяльність, елементи якої специфічні за своїм змістом, функціями і взаємозв'язками.

Криміналістична класифікація дозволяє виділити і об'єднати досліджувану категорію злочинів, що характеризуються корисливою спрямованістю і насильним заволодінням чужим майном. Така класифікація сприяє розробці криміналістичної характеристики грабежів і розбоїв з урахуванням їхніх видових і групових особливостей, а також методики їх розслідування.

Криміналістичну методику розслідування можна ефективно розробляти лише на основі достатньо повного і адекватного сприйняття системи криміналістично значущих ознак досліджуваної категорії злочинів, що постає у формі її загальної моделі - криміналістичної характеристики злочинів. Така характеристика є системою відомостей про криміналістично значущі елементи (ознаки) певної категорії злочинів.

Криміналістична характеристика злочинів має як теоретичне, так і практичне значення, оскільки дозволяє використати систему типових версій, а також цілеспрямовано вести інформаційно-пошукову діяльність на основі характерних даних про злочинців, обстановку, способи їхніх дій і сліди, що залишаються.

Структуру криміналістичної характеристики грабежів і розбоїв утворюють наступні відомості: про осіб, що скоюють такі злочини; про предмет злочинного посягання; про потерпілих; про обстановку злочину; про механізм грабежів і розбоїв, який включає перш за все спосіб підготовки, здійснення і приховання, картину слідів, взаємодію злочинців з іншими учасниками події, що розслідується; про результат і наслідки злочинних дій.

З урахуванням всіх криміналістично значущих ознак грабежів і розбоїв представляється доцільним побудова типових інформаційних моделей названих злочинів з простим, ускладненим і складним механізмом, що дозволяє диференційовано підійти до розслідування різних по ступеню організованості злочинів даної категорії.

В розслідуванні грабежів і розбоїв необхідна оцінка початкових слідчих ситуацій з урахуванням особливостей зв'язків: "подія злочину - особа злочинця", "подія злочину - особа потерпілого", "подія злочину - предмет посягання". Зміст вказаних зв'язків елементів злочину створює систему слідчих ситуацій, яку доцільно використати для визначення тактичних задач, послідовності і способів їхнього вирішення.

Для успішного розслідування грабежів і розбоїв необхідне виділення типових тактичних задач в залежності від: 1) характеру таких злочинів, які можуть скоюватися шляхом прямого нападу, у формі прихованого або замаскованого нападу; 2) місця і інших умов обстановки злочину.

Успіх розкриття грабежів і розбоїв досягається тільки за умови тісної взаємодії слідчого і органів дізнання як на початковому етапі розслідування, що дозволяє розкрити злочин по гарячих слідах, так і на подальшому етапі при встановленні, розшуку і затриманні всіх учасників злочинів, що розслідуються.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аленин Ю. П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика. — Одесса, 1996. — С. 146.

Андреев И. С, Грамович Г. И., Порубов Н. И. Криминалистика. — Минск: Вышэйшая школа, 1997. — С. 180;

Бахин В. П. Криминалистическая методика. Лекция. — К., 1999. — С. 10;

Бахин В. П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. — К.: Лыбидь, 1991;

Белкин Р. С, Винберг А. И. Криминалистика и доказывание. — М.: Юрид. лит., 1969. — С. 7-13;

Белкин Р. С. Курс криминалистики. — 3-е изд. — М.: Закон и право, 2001. — С. 738-739.

Белкин Р. С. Курс криминалистики: В 3 т. — М.: Юристъ, 1997. — Т. 3. — С. 319-329;

Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного. — К.: АТІКА, 1999. — С. 65;

Васильев А. Н. О криминалистической классификации преступлений // Методика расследования преступлений (Общие положения). — М., 1976. — С. 23-27;

Возгрин И. А. Криминалистическая методика расследования преступлений. — Минск: Выш. шк., 1983. — С. 208-209.

Гавло В. К. Основания классификации преступлений в методике расследования // Проблемы криминалистики и доказывания при расследовании преступлений. — Барнаул: Алтайский гос. ун-т, 1990. — С. 49-50;

Галаган В. И. Использование следователем информации на первончальном этапе расследования / Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 1992. — С. 9;

Герасимов И. Ф. Криминалистические характеристики в методике расследования // Методика расследования преступлений (Общие положения). — М., 1976. — С. 96;

Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. — Свердловск: Урал. гос. ун-т, 1975. — С. 151; С. 151-168.

Журавель В. А. О структуре частной криминалистической методики // Криминалистика и суд. экспертиза. — Вып. 47. — К., 1995. — С. 63;

Зеленский В. Д. Организация расследования преступлений. — Ростов н/Д: Изд-во Ростов, ун-та, 1989.

Зелінський А. Ф., Коржанський М. Й. Корислива злочинна діяльність. — К.: Генеза, 1998. — С. 28;

Колдин В. Я., Полевой Н. Е. Информационные процессы и структуры в криминалистике. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. — С. 16

Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — Харьков, 1976.-С. 14. С. 20.

Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. — Харьков: Консум, 2000. — С. 120.

Коновалова В. Е., Колесниченко Н. А. Теоретические проблемы криминалистической характеристики // Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984. — С. 16;

Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: Теории и тенденции. — Харьков: Гриф, 1997. — С. 87.

Кривоченко А. И. Классификация преступлений. — Харьков: Вища школа, 1983;

Криминалистика / Отв. ред. С. А. Голунский. — М.: Госюриздат, 1959. — С. 359-504.

Криминалистика / Под ред. А. В.