від жителів даного населеного пункту або від колишніх його жителів або від тимчасово проживаючих в ньому осіб.
Грабежі і розбої, скоювані за межами населених пунктів, пов'язані з пересуванням потерпілого з одного населеного пункту в інший у зв'язку з особистими або службовими, діловими обставинами на певному транспорті (частіше всього автомобільному) або пішки. Нападаючі в таких випадках або наперед знають про наявні цінності, гроші в потерпілого, або одержують тим або іншим шляхом таку інформацію від нього самого: в розмові, бачать крупну суму грошей в нього в гаманці і т. ін.
В процентному співвідношенні місця здійснення нападів можна розділити на п'ять великих груп: 1) установи, підприємства, організації (банки, пункти обміну валют, магазини, офіси, адміністративні будівлі і приміщення, і ін.) - 4,7 %; 2) відкрита місцевість (парки, сквери, вулиці, дороги, лісопосадки і ін.) - 56,9 %; 3) територія, приміщення або споруди, що примикають або є частиною будинку, будівлі (під'їзди, закриті двори, парадні, сходові майданчики, ліфти) - 11,6 %; 4) транспорт (частіше всього особистий або громадський автотранспорт, в якому потерпілий може бути водієм або пасажиром - 2,1 %; 5) житлові будинки і квартири - 24,5 % [47, c. 188].
За даними Г. А. Чорного розбої, скоювані на житло, залежно від виду останнього розподілялися таким чином: приватні будинки - 22,5 %, квартири - 73,5 %, кімнати в готелях і гуртожитках - 2 %, дачні будови - 2 % [60, c. 7].
При виборі місця здійснення нападу злочинці надають перевагу будинкам, розташованим на околиці населених пунктів, об'єктам без охорони або необладнаним сигналізацією, неосвітленим і безлюдним місцям, знайомій місцевості.
Менш тяжкі злочини - грабежі, в більшості скоюються на відкритій місцевості і направлені на заволодіння майном окремих громадян.
Більшість грабежів і розбоїв скоюється у вечірній час - з 18 до 24 годин: відповідно 53,2 % і 58,3 %. Якщо до них додати напади, скоювані після півночі, то відповідні показники складуть 68,2 % і 74,2 %. Напади, поєднувані з вбивством, в більшості своїй припадають на вечірній час - 40,7 % і після півночі - 28,1 %, що у результаті складає 68,8 %. Досить значна кількість нападів, поєднуваних з вбивством припадає на ранковий і денний час (31,2 %), що пояснюється випадками нападів на банки, магазини і інші підприємства і установи за робочого часу, особливо, відразу після відкриття, перед обідньою перервою, незадовго до закриття, коли там мало відвідувачів, а в посадових і матеріально-відповідальних осіб на руках або в касі є значна кількість грошей або отриманий (приготовані до відправки) цінний товар, майно [44, c. 40].
При аналогічних нападах, на житлові будинки, квартири у ряді випадків цей час також розцінюється злочинцями як сприятливий, оскільки можуть бути відсутні дорослі, працюючі мешканці, а удома залишаються немолоді люди і діти.
При здійсненні нападів на водіїв автомашин злочинці також вибирають найчастіше темний час доби, вказують маршрут і місцевість, які вони добре знають, в тому числі глухі місця, безлюдні вулиці або дороги, з тим, щоб у результаті позбавити водія можливості орієнтуватися на місцевості, попросити про допомогу, роздивитись нападаючих і т. ін. Слід зазначити, що в останні три - чотири роки зафіксовано неодноразові напади злочинних груп на автобуси з туристами і підприємцями [30, c. 34]. При цьому злочинцями наперед підбирався темний час доби і зручні для нападу місця по маршруту руху автобуса.
Таким чином, час доби і характер місця, де знаходиться об'єкт посягання, істотно впливають на вибір моменту здійснення нападу.
Злочинці прагнуть зробити напад раптово (несподівано) для потерпілого, стрімко, витрачаючи на нього мінімальну кількість часу. Так, час нападів на відкритій місцевості, як правило, не перевищує 1-2 хвилин, в службових приміщеннях - 5-7 хвилин і в житлових приміщеннях - 30 хвилин. І лише коли бажаний результат швидко не досягнутий, а умови дозволяють знаходитися в приміщенні безперешкодно, напади супроводяться тортурами над жертвами і можуть тривати до декількох годин.
Попереднє вивчення обстановки грабежів і розбоїв шляхом розвідувальних дій відносно режиму роботи об'єкту, особливостей його охорони, порядку виконання працівниками своїх трудових функцій і т. ін. дозволяє злочинцю побудувати модель стандартної обстановки [27, c. 196]. Її оцінка дозволяє йому виділити сприятливі і несприятливі для здійснення успішного нападу обставини. Далі обдумуються можливості (шляхи і засоби) усунення, нейтралізації або зміни, перешкоджаючих здійсненню злочину обставин. Таким чином, з погляду злочинця може бути сприятлива або несприятлива ситуація в цілому або в окремих її обставинах.
Врахувавши наявні відомості про обстановку, злочинець вирішує: а) використати в цілому сприятливі, з його точки зору, умови наявної ситуації; б) змінити деякі обставини в сприятливу для себе сторону; у) використати прийоми і засоби, що дозволяють подолати, нейтралізувати несприятливі умови, обставини на місці. При цьому він може скористатися одним з названих рішень або обрати комбіноване рішення. У результаті планована обстановка повинна дозволити йому: 1) проникнути на об'єкт; 2) подавити можливий опір осіб, що знаходяться там; 3) знайти місця зберігання цінностей, що цікавлять його; 4) заволодіти ними; 5) безперешкодно покинути об'єкт і швидко втекти з місця вчиненого злочину [12, c. 9]. Слід зазначити, що реальна обстановка у ряді деталей, а іноді і істотно відрізняється від запланованої як в сприятливу, так і не в сприятливу сторону.
Помилкове уявлення про обстановку на місці скоюваного злочину може привести до зриву злочинної операції на