Складний механізм нападів. В більшості випадків складним механізмом характеризуються злочини, здійснювані організованою групою осіб, що об'єдналися під керівництвом досвідченого злочинця для здійснення цілого ряду грабежів і розбоїв, нерідко пов'язаних з вбивствами потерпілих і свідків, є ланками, епізодами її злочинної діяльності.

Типова модель складного механізму нападів:

- постановка складних задач, пов'язаних із заволодінням великих сум грошей, включаючи напади на об'єкти, що охороняються (банки, каси, магазини, склади, приватні будинки і ін.);

- підбір в групу осіб, що мають певний злочинний досвід, які нерідко відбували покарання в місцях позбавлення волі, що користуються довір'ям у лідера групи і її членів;

- достатньо тривала і продумана підготовка до кожного злочину, що включає вибір і розвідку об'єкту, визначення характеру і розміру майна, що викрадається, каналів його збуту і місць зберігання, визначення оптимального складу учасників і чіткий розподіл функцій, кожного з них, підбір відповідних знарядь (включаючи зброю, отруйні речовини і спеціальні пристосування) і засобів (включаючи засоби зв'язку, автомобілі, тару); розробка детального плану злочинної операції, що включає визначення часу і місця збору, прибуття на вихідну позицію, маршруту руху, моменту нападу, встановлення порядку і послідовності дій кожного учасника на місці злочину, визначення випадків використовування зброї, взаємного підстраховування, шляхів відходу, маршруту проходження з викраденим в обумовлене місце; прогнозування передбачуваної обстановки на місці злочину; моделювання дій в різних ситуаціях;

- проникнення на об'єкт, що охороняється, або в житло нерідко відбувається шляхом раптового нападу на охорону, злому дверей, вікон, обманним шляхом (представившись працівниками міліції, прокуратури, комунальних служб і використовуючи відповідні реквізити, формений одяг, підроблені документи і ін.);

- спосіб здійснення злочину включає різноманітні дії жорстокого, нерідко знущального, садистського характеру, включаючі погрози і застосування холодної і вогнестрільної зброї (як правило, бойової), тортур, побиття в тому числі по відношенню до декількох осіб одночасно; нерідко жертви зв'язуються, закриваються в підсобні приміщення;

- можливе спричинення тілесних пошкоджень будь-якої тяжкості, позбавлення життя (у тому числі болісне, скоюване з особливою жорстокістю) декількох осіб в ході одного злочину;

- для заховання злочину використовуються засоби, що маскують зовнішність, які не дозволяють або ускладнюють застосування службово-розшукової собаки; ушкоджуються або вилучаються засоби зв'язку в потерпілого або на місці нападу; створюються перешкоди для швидкого звернення потерпілого по допомогу; злочини нерідко скоюються за межами місця постійного проживання злочинців; викрадене ховається в тайниках, або в законспірованих житлових і нежилих приміщеннях;

- викрадене майно, гроші, цінності використовуються для особистого збагачення, придбання дорогих автомобілів, акцій, цінних паперів, нерухомості, спостерігається вкладення грошей в легальний і нелегальний бізнес, що свідчить про новий якісний виток злочинної діяльності, переході ватажків угрупувань на новий, більш високий ступінь злочинної ієрархії, що дозволяє не брати безпосередньої участі в нападах, а тільки їх організовувати, "відмивати" гроші, здобуті злочинним шляхом, використовуючи їх у незаконній підприємницькій діяльності.

Характерні джерела доказів і сліди: окрім загальних, названих раніше, слід виділити і додаткові, до яких потрібно віднести приміщення, де здійснювалася підготовка чергових нападів, місця виготовлення, зберігання і приховання знарядь і засобів злочинів, планів і схем об'єктів злочинних дій, засобів маскування зовнішності, одягу і атрибутів працівників міліції і спецпідрозділів, підроблених документів; сліди численних тілесних пошкоджень, термічної або хімічної дії на тілі потерпілого [50, c. 59].

2. ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ

В діяльності по здійсненню грабежів і розбоїв у вказаних цілях можна виділити обставини, що відносяться до 1) події, як процесу діяльності, наповненому певним змістом і здійснюваному в певних умовах; 2) суб'єкта злочину і його психологічному відношенню до задуманих і здійснених дій; 3) об'єкта злочинних дій: майна, що викрадається, і потерпілого; 4) наслідків, що наступили в результаті злочину.

Розглянемо коло обставин, що підлягають доказуванню у справах про грабежі і розбої, відповідно до названих підходів.

1. Обставини, пов'язані з подією злочину

1.1. Наявність події грабежу і розбійного нападу.

1.2. Спосіб заволодіння майном.

1.3. Час, місце і інші умови здійснення грабежу і розбійного нападу.

1.4. Проникнення в житло, приміщення або інше сховище.

2. Обставини, пов'язані з об'єктом злочину

2.1. Предмет злочинного посягання.

2.2. Особа потерпілого.

3. Обставини, пов'язані з суб'єктом злочину

3.1. Персонографічні дані.

3.2. Дані про особу обвинуваченого, що мають кримінально-релевантну спрямованість.

3.3. Обставини, що відносяться до грабежів і розбоїв, скоюваних групою осіб.

Обставини такого роду доцільно розділити на дві великі групи: 1) ті, що відносяться до окремого злочину, вчиненого групою осіб; 2) ті, що відносяться до злочинної діяльності (певної сукупності злочинів), що здійснюється групою осіб.

4. Обставини, що відносяться до наслідків злочину.

До таких обставин слід віднести:

- ступінь здійснення задуманого грабежу або розбійного нападу (замах, часткове досягнення поставленої мети, повне досягнення запланованого результату, отримання результату більшого, ніж передбачалося);

- вилучення майна і перехід в повне (часткове) розпорядження особи (групи осіб);

- порядок розподілу викраденого майна (ким і за яким принципом воно розподілялося);

- наявність, характер і тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, або настання його смерті;

- характер і розмір збитків, заподіяних фізичній або юридичній особі унаслідок вилучення належного йому майна, а також викликаних супутніми діями злочинця (пошкодження або знищення приміщень, споруд, обстановки, майна і т. ін.), а також сумарний збиток при здійсненні злочинної діяльності;

- наявність причинного зв'язку між діями злочинця і шкідливими наслідками скоєного;

- на які