правосуддя у справах про злочини неповнолітніх слід ураховувати чинник ускладнення особових характеристик підлітків, зіставляти відповідність неповнолітніх правопорушників тим вимогам, які суспільство пред'являє до них.
Ювенальна юстиція передбачає також самостійну систему покарань, що застосовуються до неповнолітніх, встановлення менших обмежень, пов'язаних з покаранням, визначення особливостей покарання і перевиховання. Умови утримання неповнолітніх в спеціальних виховних установах повинні визначатися Законом.
ВИСНОВОК
Таким чином, своєчасна профілактика групової злочинної поведінки серед неповнолітніх, будучи основним напрямом профілактики злочинності цього виду, вимагає найпильнішої уваги збоку держави і правоохоронних органів.
З безлічі взаємозв'язаних профілактичних заходів, найбільш актуальними, на нашу думку, є наступні.
1. Зміцнення соціальних позицій сім'ї, якісна зміна її ролі в суспільстві, підтримка, у тому числі матеріальна, сімей, що мають неповнолітніх дітей.
Сім'я, будучи самою найважливішою умовою соціалізації особи, в наші дні не рідко перестає виконувати функцію виховання дітей, всупереч своєму призначенню не дає підліткам відчуття захищеності і упевненості в завтрашньому дні. Так, результати вивчення кримінальних справ показали, що в кожному четвертому випадку неповнолітній злочинець виховувався в неблагополучній сім'ї.
2. Організація позитивно спрямованого дозвілля підлітків, активне залучення їх до занять спортом, мистецтвом, літературою. На жаль, вказаний напрям профілактики злочинності неповнолітніх останніми роками найменш розвинений. Традиційно значну роль в дозвіллі підлітків відігравали спорт, читання книг, перегляд фільмів і спілкування з однолітками. Проте "комерціалізація молодіжного дозвілля і спорту, що стали доступними лише для матеріально забезпеченої меншості населення, викинула підлітків на вулицю. Там їх охоче виховують дорослі злочинці в потрібному для них напрямку. Антисоціальна напруженість такого роду виховання очевидна.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000.
Алексеев А.И. Криминология. Курс лекций. - М.: Щит-М, 1999.
Аминов Д.И., Гладких В.И., Голодняк А.Ю. Особенности криминогенной детерминации преступлений, совершаемых подростками из маргинальной среды // Российский следователь. - 2003. -№3.-С.15-19.
Анапреенко Я.Г. Психолого-педагогические проблемы адаптации подростков-мигрантов. / Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф. Минск: «Технопринт», 2000.
Андріїв І. Причини злочинності неповнолітніх у світлі зарубіжних кримінологічних теорій // Вісник Львівського ун-ту. - Серія юридична. Вип.37. - 2002. - С.467-475.
Антонов А.И., Лебедь О.Л. Несовершеннолетние преступники: кто они? // Социс. - 2003. - №4. -С.91-98.
Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Криминальная патопсихология. - М.: Наука, 1991.
Бакаев А.А., Лелеков В.А., Остапенко Н.И. О мерах по совершенствованию правового обеспечения профилактики правонарушений несовершеннолетних // Российский следователь. - 2003. - №5.
Веселуха В. Соціальний і правовий статус неповнолітніх і його вплив на віктимну поведінку // Право України. — 1999. — № 7. — С. 93—97.
Волосевич В.М., Крижанівський А.Ф. Маргінальна правосвідомість і злочинність // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - №1.-С.40-42.
Гилинский Я. Криминология. - СПб: Питер, 2002.
Головкин Б.М. Крадіжка як найтиповіший злочин неповнолітніх // Часопис Київського університету права. - 2004. - 31.-С.82-88.
Голубовська С. Втрата грошей особиста біда. Втрата покоління трагедія суспільсва / Іменем закону. 2000. № 12. С. .
Долгова А.И. Социально-психологические аспекты предупреждения преступности несовершеннолетних. - М.: Юрид. лит-ра, 1986.
Долгова А.И. Криминология. - М: НОРМА, 2003.
Дремин В.Н. Маргинальная личность: проблемы самоидентификации и насилие в семье // Матеріали Міжнародного науково-практичного семінару. - Одеса: Одеський інститут внутрішніх справ, 1999.-С.53-58.
Дроздов А.Ю. Агрессивное поведение молодежи в контексте социальной ситуации // Социс. -2003.-№4. -С.95-98.
Дрьомін В.М. Кримінальна ідеологія як фактор відтворення злочинності // Актуальні проблеми держави і права. - Вип.11. - Одеса: Юридична література, 2002. - С.499-505.
Дрьомін В.М. Культорологічний механізм формування кримінального середовища неповнолітніх // Охорона дитинства. Дитяче право: теорія, досвід, перспективи. Матеріали конференції. - Одеса: Юрид. літ-ра, 2001. - С.3-9.
Емельянов В.П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями / Под ред. И.С.Ноя. - Саратов: Саратовский ун-т, 1980.
Жигарев Е.С. Криминологическая характеристика несовершеннолетних и организация их правового воспитания.-М: Юрид. лит-ра, 1990.
Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 року N 20/95-ВР (Відомості Верховної Ради України. 1995. № 6. С. 102.)
Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание. - К: Юринком Интер, 1999.
Зелинский А.Ф. Криминология. Учебное пособие. - X.: Рубикон, 2000.
Игошев К.Е. Психология преступных проявлений среди молодёжи. К., 1971. С. 83.
Иншаков СМ. Криминология: вопросы и ответы. -М.: Юриспруденция, 2000.
Коваленко І. Актуальні кримінологічні аспекти деліктної поведінки неповнолітніх // Юридична України. - 2004. - №6. - С.57-59.
Козлова Т.И. Профилактика правонарушений несовершеннолетних. - К., 1990.
Конвенція “Про права дитини”, ратифікована Постановою ВР N 789-XII (789-12) від 27.02.91 р.
КрайгГрэйс. Психология развития. — 7-ое международ, изд. — СПб. — М.-Х. -Минск, 2000. — С. 170—171.
Криминологи о неформальных молодежных объединениях. Проблемы, дискуссии, предложения / отв. ред. И.И.Карпец. - М.: Юрид. лит-ра, 1991.
Криминология - XX век / под ред. В.Н.Бурлакова, В.П.Сальникова. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2000.
Криминология. Учебник для ВУЗов /Под ред. А.И. Долговой. М., 2000. С.685.
Криминология. Учебное пособие для ВУЗов /Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Ю.Н. Аргуновой. М.: ИКД "Зерцало-М", 2001. С.87.
Кримінальний Кодекс України.- К.: Атіка, 2001.
Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіційне видання. - К.: Атіка, 2003.
Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений Законом від 28.12.60 р. [http://www.rada.gov.ua/].
Кругликов Р.И. Детерминизм и память // Вопросы философии. — 1980. — № 6. — С. 150.
Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования. - М.: Изд. группа «ФОРУМ-ИНФРА-М», 1998.
Лупушанський Ф. Спеціально-кримінологічне запобігання злочинам неповнолітніх / Радянське право. 1974. № 9. С. .
Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб.: Питер, 2003.
Мельник П., Лановенко І. Психологічні механізми девіантної поведінки // Право України. - 2000. -№4. -