Викрадення майна або протиправне заволодіння ним у інший спосіб, поєднане з умисним знищенням чи пошкодженням чужого

майна, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — як викрадення чи інше протиправне заволодіння та умисне знищення або пошкодження такого майна. У тих випадках, коли викрадення майна на транспорті було поєднано з умисним руйнуванням або пошкодженням шляхів сполучення, споруд, рухомого складу або суден, засобів -в’язку чи сигналізації, яке спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна, або порушило нормальну роботу транспорту, або створювало небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, дії винного належить кваліфікувати як викрадення і злочин, передбачений ст. 277. Викрадення, поєднане з пошкодженням або руйнуванням магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктоп-роводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів і спричинило небезпеку для життя людей або інші тяжкі наслідки, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів — як викрадення та злочин, передбачений ст. 292.

Конституція України (ст. ст. 13, 41).

КШС (глава 6 розділу II).

КЗП (ст. 135).

КАП (ст. 51).

Зикон України “Провласність” від 7лютого 1991 р. (ст. ст. 2, 48).

Закон України “Про селянське /фермерське) господарство” в редакції від 22 червня 1993 р. (ст. 16).

Закон України Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації”розкраданням, знищенням (псування»), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” від 6 червня 1995р.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Затверджений постановою КМ від №11622 січня 1996р.

Постанова КМ № 1464 від 5 грудня 1996 р. “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству”.

Постанова КМ№ 521 від 21 квітня 1998р. “ Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України”.

Постанова КМ № 559 від 8 квітня 1999 р. “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів .

Постанова ПВС №7 від 25 вересня 1981 р. “Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна” (п.п. 6, 7).

Постанова ПВС № 2 від 27 березня 1987р. “ Про практику застосування судаки України законодавства у справах про розкрадання державного або колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу” (п. п. 7, 8)

Постанова ПВС № 3 від 31 березня 1989 року “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяне-‘ злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” (п. 11).

Постанова ПВС № 1 від 26 січня 1990 р. “Про практику розгляду судами слеш» про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” (п. п, 1 і. 19).

Постанова ПВС №12 від 25 грудня 1992 р. “Про судову практику в справах л?” корисливі злочини проти приватної’власності” (п. п. 6, 23, 25,26,27, ЗО, 32, 33)

Постанова ПВС № 6 від 8 липня 1994 р, “Про судову практику в справах лро розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинам»” (п. 9)

Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,—карається обмеженням волі на строк до п’яти рокіз або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах,— карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою,—карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітки: 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

2. У статтях 185,186,189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпшого та якщо йому спричи-нейі збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У статтях 185-191 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

4. У статтях 185-187 та 189-191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

1. Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна — таємність.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці