в апараті міністер-ства, в управліннях сільського господарства регіонів, на державних підприємствах, в установах і організаціях; аналіз та внесення про-позицій, розробка заходів щодо впровадження програм кадрового забезпечення державної служби та роботи з керівниками підпри-ємств, установ і організацій тощо.
Спільним наказом Мінагрополітики і Української Академії аграр-них наук від 26 грудня 2000 року № 267/112 створено Раду з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення агропромис-лового виробництва Автономної Республіки Крим та областей Украї-ни. Метою визначено: поліпшення наукового забезпечення агропро-мислового виробництва Автономної Республіки Крим та областей України, посилення інтеграції науки і виробництва, збільшення ді-йового впливу аграрної науки на розвиток сільського господарства, переробної промисловості та соціальної сфери, а також дійового наукового супроводження трансформаційних процесів та організа-ції дорадництва в аграрному секторі. Очолює цю Раду перший Віце-президент УААН, заступник голови — заступник Державного секре-таря Мінагрополітики.
Науково-методична Рада (Центр) «Облік, звітність та аудит в га-лузях агропромислового виробництва» є методично-дорадчим орга-ном Міністерства аграрної політики, що створена для координації зусиль та організації робіт з наукового, учбового, методичного та
практичного забезпечення облікової політики в галузях агропромис-лового виробництва згідно спільного наказу Мінагрополітики України та УААН від 04.12.2000 р. № 241/107. Робота Центру базується на дво-рівневій структурі: центральний та територіальний органи Центру. Фінансування діяльності Центру проводиться за рахунок бюджетної та госпрозрахункової тематики. Діяльність Центру може бути при-пинено за рішенням Мінагрополітики України.
Ще одним прикладом є Координаційна рада з питань біржового ринку продукції агропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-технічних ресурсів Міністерства аїрарної політики України. Положення про неї затверджене наказом Мін-агрополітики від 23.08.2000 р. № 158. Ця Координаційна рада та-кож є методично-дорадчим органом Міністерства аграрної політи-ки. До ЇЇ основних завдань належить підготовка пропозицій щодо нормативно-правового забезпечення функціонування біржового ринку, захисту інтересів його суб'єктів, сприяння формуванню ін-ституту посередництва на біржовому ринку; підготовка пропозицій щодо забезпечення формування та функціонування ринку товарних деривативів, базовими активами яких є сільськогосподарська про-дукція та продовольство тощо.
Персональний склад Координаційної ради затверджується нака-зом Мінагрополітики, але до участі у засіданнях Координаційної ради можуть запрошуватися представники від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, наукових установ, громад-ських організацій.
Рішення на засіданні Координаційної ради приймаються простою більшістю голосів присутніх членів Ради. У разі однакового розпо-ділу голосів вирішальним є голос голови ради. Рішення Координа-ційної ради оформлюються у вигляді протоколів, рекомендацій та пропозицій і подаються на розгляд Міністрові і Державному секре-тарю Міністерства аграрної політики України.
Міністерство, зокрема, Міністерство аграрної політики України, є центральним органом в системі органів державної виконавчої вла-ди. Наведене вище свідчить, що воно являє з себе систему, яка скла-дається з різноманітних ланок структури, які мають певні функції, але об'єднаних єдиним завданням: реалізація державної аграрної політики, організація розроблення і здійснення заходів щодо гаран-
тування продовольчої безпеки держави та забезпечення здійснення державного управління у визначених галузях.
Для подальшого вдосконалення діяльності органів виконавчої влади по управлінню аграрним сектором на часі необхідно:
проаналізувати функції та повноваження центральних органів виконавчої влади у цій сфері (і не лише Мінагрополітики) і на цій основі визначити їх оптимальну структуру;
визначити організаційні та матеріально-фінансові шляхи і засо-би забезпечення прогнозування, планування, регулювання, моніто-рингу, аналізу і контролю в нових суспільних умовах — формуван-ня ринкової економіки;
здійснити перехід до переважно функціонального принципу діяль-ності міністерства (на основі аналізу та науково-обґрунтованих реко-мендацій);
здійснити заходи щодо реорганізації інформаційно-статистичної служби, обліку і звітності.
Слід продовжити пошук децентралізованої моделі управління га-луззю за рахунок нових підходів до формування регіональної політики та пошук нових підходів до взаємодії з асоціаціями, громадськими об'єднаннями та іншими об'єднаннями, які представляють інтереси сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення.
7.5. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ФІНАНСОВІЙ СФЕРІ ТА ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНИ
7.5.1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ І ГРОШОВИМ ОБІГОМ В УКРАЇНІ
З метою забезпечення держави належними коштами (утворен-ням, розподілом та використанням централізованих фондів коштів держави) та організацією грошового обігу вона в широких масшта-бах здійснює свою фінансову діяльність, яка за своєю суттю є управ-лінською. Управління державними фінансами включає об'єкт і суб'єкт управління. Об'єктом управління є централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках державних фінансів та засоби обігу на території країни, а в якості суб'єктів — широке коло державних органів.
Система органів управління фінансами і кредитом визначається фінансовою системою України як об'єктивною категорією — систе-мою фінансових і грошових відносин і фінансовою системою Украї-ни, до якої належать Державний та місцеві бюджети, державні цільові фонди, фондовий ринок, страховий ринок та система грошового обі-гу, — та загальними, в першу чергу — конституційними принципами організації і діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, зок-рема, принципом розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову, визначаючи, що ці органи здійснюють свої повноваження у встановле-них цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Фінан-сова діяльність здійснюється також органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
Державні органи законодавчої влади (Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого само-врядування) і державні органи виконавчої влади загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські, районні, районні в містах державні адміністрації) здійснюють фінансову діяльність поряд із здійсненням інших функцій у відповідних територіальних масшта-бах — України в цілому, Автономної Республіки Крим, відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Управління окремими галузями фінансового господарства краї-ни передбачає створення декількох підсистем органів єдиної системи управління: Міністерство фінансів України, Державна податкова служ-
ба України, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казна-чейство, аудиторська палата,