При звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП працівникові виплачуєть-ся вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Працівник, звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП (крім ліквідації підприємства), протягом одного року має право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу, якщо власник проводить прийняття на роботу працівників аналогіч-ної кваліфікації (ст. 42-1 КЗпП).

2. Невідповідність працівника займаній посаді або викону-ваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здо-ров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП)

Розірвання трудового договору з ініціативи власника можли-ве і при виявленні невідповідності працівника посаді або роботі, що виконується, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи.

Невідповідністю виконуваній роботі вважається нездатність внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я належ-ним чином виконувати доручену роботу. Потрібно звернути увагу на те, що в такій нездатності немає провини працівника і її не можна ототожнювати з винним невиконанням трудових обо-в'язків. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний довести невідповідність працівника посаді або роботі, що вико-нується. Доказами мають бути недоліки, помилки в роботі, а також медичний висновок про стійке зниження працездатності працівника, або про те, що дана робота протипоказана йому за станом здоров'я, або що виконання ним трудових обов'язків є небезпечним для оточення.

Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що за цією підста-вою може бути розірвано трудовий договір з керівником підпри-ємства, установи, організації або підрозділу в зв'язку з немож-ливістю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі (п. 21 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 p.) [30].

Відсутність диплома, посвідчення про спеціальну освіту не є доказом невідповідності, якщо наявність диплома не є обов'яз-ковою умовою виконання роботи і працівник належним чином виконує її. Разом з тим є деякі посади, для заміщення яких закон вимагає спеціальної освіти і спеціального рівня кваліфікації (посада лікаря, машиніста, водія, пілота та ін.). З таких посад при позбавленні спеціального диплома (права) працівник може бути звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП. На цій підставі можуть бути звільнені працівники, які за результатами атестації визнані та-кими, що не відповідають посаді. Україна в останні роки ство-рила певну нормативно-правову базу в питаннях атестації пра-цівників. Прийнято, зокрема, такі акти: Положення про прове-дення атестації працівників керівного складу державних підпри-ємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 р. № 1571 [20]; Положення про порядок проведення атестації державних службовців, затверджене постановою Кабі-нету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922 [21]; Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-техніч-них працівників і інших фахівців підприємств і організацій за-лізничного транспорту України, затверджене наказом Міністер-ства транспорту України від 16 квітня 1996 р. № 127 [22]; Положен-ня про порядок проведення атестації лікарів, затверджене нака-зом Міністерства охорони здоров'я України від 19 грудня 1997 р. № 359 [23]; Положення про атестацію провізорів і фармацевтів, за-тверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 липня 1998р. №321 [24]; Інструкцію про атестацію службових осіб митних органів України, затверджену наказом Голови Дер-жавної митної служби України від 5 березня 1997 p. [25]; Положен-ня про атестацію наукових працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 р. № 1475 [26], та ін.

У частині, не врегульованій законодавством України, порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників, фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку регулюється Поло-женням, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР від 5 жовтня 1973 р. зі змінами і доповненнями від 22 жовтня 1979 р. і від 14 листопада 1986 р.

З урахуванням рішення атестаційної комісії керівник підпри-ємства має право перевести працівника, який за результатами атестації визнаний таким, що не відповідає посаді, за його зго-дою на іншу роботу. У разі неможливості переведення керівник у термін не більше 2 місяців від дня атестації може розірвати трудовий договір з працівником за п. 2 ст. 40 КЗпП. Потрібно звернути увагу на те, що висновки атестаційної комісії мають рекомендаційний характер і підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі (п. 21 постанови Пленуму Верховно-го Суду України від 6 листопада 1992 p.). Працівник може бути звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП лише за наявності фактичних даних, що підтверджують неможливість належного виконання працівником трудових обов'язків і в разі неможливості переве-дення його на іншу роботу [30].

3. Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. З ст. 40 КЗпП)

Дієвою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника є систематичне невиконання працівником без поваж-них причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до пра-цівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або гро-мадського стягнення. Воно проводиться за певних умов. По-пер-ше, порушення має стосуватися трудових обов'язків, що випли-вають з трудового договору, правил внутрішнього трудового роз-порядку. Не допускається звільнення за порушення громадських обов'язків (нез'явлення на збори, небажання вступити до проф-спілкової організації та ін.). По-друге, невиконання або неналеж-не виконання має бути систематичним. Нині під систематичним розуміється трудове правопорушення, вчинене працівником, до якого вже протягом року було застосовано дисциплінарне або громадське стягнення. По-третє, невиконання трудових обо-в'язків має бути