Доказування - це пізнавальна і посвідчувальна діяльність компетентних державних органів.

Розглядаючи доказування як процес встановлення істини, тобто процес пізнання, слід виходити з положення про загальність процесу пізнання, з того, що немає і не може бути специфічно судового пізнання істини. Суб'єкт доказування, встановлюючи за допомогою доказів обставини справи, точно так, як і в будь-яких інших областях людської діяльності, переходить від сприйняття окремих фактів, ознак, властивостей тих або інших об'єктів, що відіграють роль доказів, до логічного осмислення сприйнятого, до раціонального мислення.

Але, будучи різновидом загального процесу пізнання, виражаючи всі його істотні риси, доказування має і свої особливості, що кореняться в умовах протікання цього процесу.

В кримінальному процесі предмет судового дослідження складають такі події, вчинки людей, відносно яких існує припущення, що вони суспільно небезпечні, злочинні. Дуже важлива також відмінність і в задачах або цілях дослідження. Перед слідчим і суддею стоїть задача вузькопрактична - вирішення конкретної справи, а саме це вирішення є визначеним, наперед обумовленим законом видом державної діяльності - судочинством.

Наділені специфікою і умови здійснення доказування. Це: а) обмеженість термінів дослідження, визначуваних законом; б) необхідність для суб'єкта доказування прийняти в будь-якому випадку рішення; в) використання в якості засобів дослідження лише тих, які передбачені законом або не суперечать закону;

г) проведення дослідження тільки визначеними, спеціально уповноваженими на те законом суб'єктами.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Вікар, 1997. – 61 с.

Кримінально-процесуальний кодекс України, затверджений Законом від 28.12.60 р. // [http://www.rada.gov.ua/].

Научно-практический комментарий Уголовно-процес-суального кодекса Украины // Под общ. ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. – Х., 2003.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. // Право України. -1996. - № 12. - С 91-93.

Про виконання судами України законодавства і поста-нов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Поста-нова Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. (зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 04.06.1993 р. № 3; відОЗ.12.1994 р. № 12 // Поста-нови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002-рр. // За заг. ред. голови Верхов. Суду України В.Т.Маляренка. — К., 2003. — С. 497-506.

Про додержання судами України процесуального за-конодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.12.1985 р. № 12 // Постанови Пленуму Верхов. Суду України 1972-2002 рр. / За заг. ред. голови Верхов. Суду України В.Т.Маляренка. – К., 2003. – С. 490-496.

Горский Г.Ф., Элькинд П.С., Кокорев Л.Д. Проблемы доказательства в советском уголовном процессе. - Воронеж, 1978.

Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. - X., 1975.

Джатиев В.С. Доказывание и оценка обстоятельств преступления. - Ростов-н/Д., 1991.

Доля Е.А. Использование в доказывании результатов оперативно-розыскной деятельности. - М., 1996.

Іщенко В.І. Способи збирання доказів у кримінально-му процесі України // Право України. - 2000. - № 10. - С 75-78.

Кореневский Ю.В., Токарева М.Е. Использование ре-зультатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам. – М., 1999.

Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П. Уголовный процесс: до-казательства и доказывание. - Воронеж, 1995.

Колоянов Д.П. До питання доказування в криміналь-ному процесі // Вісн. Одеськ. ін-ту внутр. справ. - 2001. - № 3. – С. 97-99.

Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. – К., 1984.

Москалькова Т.Н. Этика уголовно-процессуального доказывания. – М., 1996.

Панасюк А. Нетрадиционные способы собирания и за-крепления доказательств // Законность. - 2001. - № 4. - С. 19-23.

Пашин С.А. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе // Государство и право. – 2001. - № 9. – С. 124-126.

Тертышник В.М., Тертышник А.И. Концептуальные проблемы использования в доказывании по уголовному делу материалов оперативно-розыскной деятельности (По законо-дательству России и Украины) // Право и политика. - 2001. -№7. – С. 52-61.

Теория доказательств в советском уголовном про-цессе. – М., 1973.

Удовенко Ж. Забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: окремі проблеми // Право України. – 2002. - №5. – С. 51-54.

Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы доказывания. – Ка-зань, 1976.

Федоров А.В. Использование оценочных презумпций в процессе доказывания // Журн. рос. права. – 2002. - № 5. – С. 87-96.