від їх повторності необхідною є ще одна ознака, а саме, — принаймні за один із попередніх злочинів на момент вчинення наступного особа мала судимість [11, с. 19-21].
Із урахуванням цих ознак рецидив злочинів можна визначити як таку форму їх множинності, яка полягає у вчиненні особою, судимою за один чи кілька злочинів, одного чи кількох нових злочинів.
Уже зазначалося, що у багатьох випадках одні й ті самі формулювання кримінального законодавства України охоплюють як повторність злочинів у власному розумінні слова, так і рецидив злочинів
Ознаками, що характеризують лише рецидив злочинів, є:
1. Вчинення злочину "особою, раніше судимою" за даний злочин;
2. Вчинення злочину "особою, раніше судимою" за даний чи однорідний злочин [18, c. 11].
Як і при регламентації інших форм множинності злочинів, чинне кримінальне законодавство України має ряд недоліків і щодо відображення рецидиву злочинів. Усунення цих недоліків і таким чином вдосконалення кримінального законодавства в частині, що стосується рецидиву злочинів, зокрема, передбачає:
1) визначення поняття рецидиву злочинів у межах окремого інституту Загальної частини КК "Множинність злочинів". При цьому бажано однозначно вирішити дві проблеми: а) з якого часу особа вважається судимою — з моменту її засудження судом першої інстанції чи з моменту вступу вироку в законну силу; б) чи може утворювати рецидив злочинів наявність в особи судимості за необережний злочин, а так само факт вчинення судимою особою нового необережного злочину;
2) регламентацію основних кримінально-правових наслідків, які тягне рецидив злочинів;
3) спрощення підстав визнання особи небезпечним (особливо небезпечним) рецидивістом, зокрема, прив'язку кількості судимостей до класифікації злочинів за ступенем тяжкості;
4) систематизацію окремих проявів рецидиву злочинів як у Загальній, так і в Особливій частинах КК з уніфікацією відповідної термінології [14, c. 38].
Для відображення рецидиву при кваліфікації злочинів, у принципі, характерні такі самі варіанти, як і для повторності злочинів у власному розумінні слова. Не повторюючи докладно ці варіанти, наведемо по кожному з них приклади, які стосуються саме рецидиву злочинів.
1. Рецидив злочинів фактично не впливає на кваліфікацію — наприклад, заподіяння особою, що має судимість, умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 102), умисне знищення чи пошкодження такою особою індивідуального (приватного) майна громадян (ст. 145), вчинення особою, яка має судимість, будь-якого необережного злочину.
2. Рецидив злочинів зумовлює остаточну кваліфікацію і тому безпосередньо відображається як у формулі кваліфікації, так і в юридичному формулюванні звинувачення — наприклад, вчинення кишенькової крадіжки особою, судимою за грабіж (ч. 2 ст. 140), умисне вбивство, вчинене особливо небезпечним рецидивістом (п. "з" ст. 93).
3. Рецидив злочинів не зумовлює остаточну кваліфікацію, але відображається у юридичному формулюванні звинувачення як одна з обтяжуючих обставин, що входить до юридичного складу відповідного злочину.
ВИСНОВКИ
Узагальнивши викладене у даній роботі, можна дійти таких висновків.
Ознаками множинності є:
Вчинення особою двох і більш злочинів;
Наявність непогашених юридичних наслідків хоча б по двох злочинах;
Відсутність процесуальних перешкод для кримінального переслідування.
Отже, множинність злочинів можна визначити як вчинення особою двох і більше злочинів, якщо по них не погашені юридичні наслідки і немає процесуальних перешкод до кримінального переслідування.
Формами множинності злочинів є повторність злочинів, сукупність злочинів та рецидив злочинів.
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких п не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Рецидивом злочинів визначається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин”.
Виходячи з цього визначення, рецидив злочинів має місце як тоді, коли особа вчинила злочин, була засуджена за нього, відбула покарання і до закінчення строку судимості або до її зняття знову вчинила умисний злочин, так і тоді, коли після засудження за нього і до повного відбування покарання знову вчинила умисний злочин. Рецидив злочинів матиме місце також у тому випадку, коли особа, будучи засудженою за вчинений злочин, була звільнена судом від покарання або його відбування і під час перебігу строків судимості вчинила новий умисний злочин.
З огляду на це, інститут множинності у кримінальному праві повинен включати норми, в яких би давалося визначення його поняття, форм, їх різновидів, поняття множинності одиничних складних злочинів, а також норми, в яких би визначалися межі і порядок призначення покарання при відповідних випадках безлічі злочинних діянь.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Конституція України. 28.06.1996 р. І.-Ф.: Галичина, 1996 р.
Кримінальний кодекс України в редакції від 5 квітня 2001 року.
Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р., із змінами та доповненнями станом на 12.07.2001 р. К.: Юрінком Інтер, 2001 р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 27 березня 1992 року „Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини ”.
Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" від 29 червня 1990 р.
Бажанов М.И. Повторность преступлений как вид множественности преступлений, Харьков, Украинская юридическая академия, 1993.
Бірюченський О., Роцька Т. Рецидивна злочинність: упущення при розслідуванні та розгляді кримінальних справ: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – с.7-11.
Бреусов А., Зелинский А. Особо опасный рецидив // Сов. юстиція. – 1983. – № 16. – С. 22-25.
Голіна В. Рецидивна злочинність в Україні: рівень, структура,