Порушення кримінальної справи
ЗМІСТ
1. Поняття і значення стадії порушення кримінальної справи
1.1. Поняття стадії порушення кримінальної справи.
1.2. Специфічні ознаки, критерії самостійності стадії порушення кримінальної справи
1.3. Завдання стадії порушення кримінальної справи
1.4. Значення порушення кримінальної справи
1.5. Співвідношення діяльності щодо порушення кримінальної справи та функції обвинувачення у кримінальному процесі
2. Органи і посадові особи, які порушують кримінальні справи
2.1. Перелік суб’єктів процесу, які порушують кримінальні справи.
2.2. Компетенція прокурора щодо порушення кримінальних справ про вчинені або підготовлювані злочини
2.3. Визначення компетенції слідчого щодо порушення кримінальних справ
2.4. Загальні правила визначення компетенції органів дізнання щодо порушення кримінальних справ
2.5. Визначення компетенції т.зв. спеціалізованих органів дізнання щодо порушення кримінальних справ
2.6. Повноваження щодо порушення кримінальних справ і провадження дізнання міліції та капітанів морських суден
2.7. Випадки порушення кримінальної справи суддею (судом)
2.8. Характер приписів ст. 4 і ч. 1 ст. 98 КПК України щодо вирішення питання про порушення кримінальних справ
3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
3.1. Умови, за яких може бути порушена кримінальна справа
3.2. Поняття та види приводів до порушення кримінальної справи
3.3. Заяви і повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян
3.4. Повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб.
3.5. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, що затримали підозрювану особу на місці здійснення злочину або з поличним
3.6. Повідомлення, опубліковані в пресі
3.7. Явка з повинною
3.8. Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину
3.9. Підстави до порушення кримінальної справи
4. Обставини, які виключають провадження
в кримінальній справі
4.1. Перелік обставин, що виключають провадження в кримінальній справі.
4.2. Класифікація обставин, що виключають провадження в справі
4.3. Відсутність події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України)
4.4. Відсутність у діянні складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК України)
4.5. Наявність акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв’язку з помилуванням окремих осіб
4.6. Недосягнення особою на час вчинення суспільно небезпечного діяння 11-річного віку
4.7. Відсутність скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою
4.8. Смерть особи, яка вчинила злочин
4.9. Формально-процесуальні підстави, які виключають порушення та провадження кримінальної справи
5. Розгляд заяв і повідомлень про злочини
та їх попередня перевірка
5.1. Зміст стадії порушення кримінальної справи
5.2. Питання, вирішення яких передує винесенню постанови про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи
5.3. Основні засоби проведення попередньої перевірки приводів до порушення кримінальної справи
5.4. Процесуальні документи, які складаються до винесення постанови про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи
5.5. Вжиття заходів щодо запобігання або припинення злочину, а також – заходів безпеки до порушення кримінальної справи
6. Порядок порушення або відмови в порушенні
кримінальної справи
6.1. Процесуальні рішення за заявою або повідомленням про злочин: їх види та підстави прийняття
6.2. Структура і зміст основних частин постанови про порушення кримінальної справи
6.3. Порядок прийняття до провадження порушеної кримінальної справи
6.4. Особливості порушення кримінальної справи щодо деяких категорій осіб
6.5. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи
7. Нагляд прокурора за законністю порушення
кримінальної справи
7.1. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
7.2. Предметом прокурорського нагляду на стадії порушення кримінальної справи
7.3. Об’єкти прокурорського нагляду на стадії порушення кримінальної справи
7.4. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду на стадії порушення кримінальної справи
7.5. Дії прокурора при виявленні безпідставного порушення або відмови в порушенні кримінальної справи
Порушення кримінальної справи
1. Поняття і значення стадії порушення кримінальної справи
Провадження у кримінальних справах складається із ряду взаємопов’язаних стадій, кожна з яких має свої завдання і характеризується специфічним для неї комплексом кримінально-процесуальних дій та правовідносин, що виникають на їх основі.
1.1. Поняття стадії порушення кримінальної справи.
Порушення кримінальної справи – це початкова стадія кримінального процесу, в якій уповноважені органи держави або службові особи, отримавши відомості про вчинений або підготовлюваний злочин, встановлюють наявність або відсутність підстав для провадження у кримінальній справі і приймають рішення про порушення кримінальної справи або відмовляють в цьому.
Порушення кримінальної справи – перша, вихідна, початкова стадія провадження у будь-якій кримінальній справі. У сучасному кримінальному процесі вона недвозначно і чітко виділена в обов’язкову і самостійну стадію.
1.2. Специфічні ознаки, критерії самостійності стадії порушення кримінальної справи:
1. Дана стадія має свої завдання, відмінні від завдань інших стадій.
2. Жодна кримінальна справа не може виникнути без проходження через даний етап провадження – поки немає рішення про порушення кримінальної справи, немає і самої справи, вона не існує. Це визначає обов’язковість даної стадії процесу.
3. Стадія порушення кримінальної справи має чітко виражений початковий і кінцевий моменти. Ця діяльність (і відповідно сама стадія) починається з моменту офіційної фіксації органом дізнання, слідчим, прокурором первинної інформації про злочин, якому закон (КПК) надає значення формального приводу для порушення кримінальної справи (наприклад, реєстрація в міліції заяви потерпілого про злочин). Закінчується ж стадія набранням чинності рішення (постанови) про порушення кримінальної справи або про відмову в такому порушенні.
4. Коло учасників, які здійснюють цю діяльність, і відповідно коло суб’єктів правовідносин, що складаються в зв’язку з нею, досить специфічне. Тут немає ще того різноманіття учасників, яке спостерігається в стадіях досудового розслідування і судового розгляду (свідків, потерпілих, експерта, підозрюваного, обвинуваченого, понятих, перекладача й інших). Основне правовідношення виникає і розвивається між заявником про злочин (ініціатором процесу), з одного боку, і органом дізнання, слідчим, прокурором – з іншого (компетенція судді щодо порушення кримінальної справи обмежується тільки справами приватного обвинувачення, які перелічені
