Основи розслідування злочинів проти громадського порядку та моральності
ПЛАН
Стр.
ВСТУП…………………………………………………………………………………….3
1. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ХУЛІГАНСТВА................................................4
1.1. Криміналістична характеристика хуліганства....................................................4
1.2. Особливості порушення кримінальної справи, обставини, що підлягають доказуванню.......................................................................................................................7
1.3. Оперативно-розшукові заходи та невідкладні слідчі дії……………………….8
1.4. Тактика слідчих дій по справах про хуліганство на наступному етапі розслідування…………………………………………………………………………...12
1.5. Основні види експертиз, що призначаються у справах про хуліганство......13
2. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ.........................14
2.1. Криміналістична характеристика масових заворушень. Обставини, які необхідно встановити…………………………………………………………………..14
2.2. Особливості тактики початкових слідчих дій…………………………………17
2.3. Подальші слідчі дії…………………………………………………………………22
2.4. Призначення експертиз…………………………………………………………...24
3. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МОРАЛЬНОСТІ………………………………………………28
ВИСНОВОК………………………………………………………………………….….32
СПИСОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………………………...33
ВСТУП
Проблеми, пов’язані з дослідженням методики розслідування злочинів проти громадського порядку та моральності набувають все більшої актуальності. Це обумовлено рядом факторів та умов. Правовий нігілізм, низький рівень виховання значної частини населення нашої держави, відсутність загальноприйнятих моральних установок призводять до зростання кількості таких злочинів, як хуліганство, масові заворушення, заняття проституцією, поширення порнографії та ряд інших.
Суспільна небезпека вказаних злочинів полягає в тому, що вони посягають на нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок та дотримання правил поведінки у житті та побуті. Крім цього, злочини, що посягають на громадський порядок та моральність, часто завдають шкоди особистим інтересам людей, їх здоров’ю, власності, навколишньому середовищу.
Окремі злочини вказаної категорії характеризуються також складністю їх розслідування, враховуючи свій масовий характер як з точки зору осіб, які їх вчиняють, так і кількості потерпілих, залишених слідів. Це такі склади злочинів, як групове порушення громадського порядку, масові заворушення, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, хуліганство та ін. Інші злочини, такі як вивезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів, створення або утримання місць розпусти і звідництво, проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією досить часто маскуються під легальний бізнес та прикриваються окремими посадовими особами чи державними органами.
Враховуючи викладені обставини, особливо важливим є наукове дослідження методик розслідування вказаних категорій злочинів для ефективного їх впровадження у практику діяльності правоохоронних органів по боротьбі з ними. Тому, основним завдання даної роботи є:
1) аналіз криміналістичної характеристики найбільш типових та поширених злочинів проти громадського порядку та моральності;
2) висвітлення обставин, які підлягають доказуванню по кожній з категорій цих злочинів;
3) з’ясування типових слідчих ситуацій та висунутих версій;
4) дослідження основних етапів розкриття та розслідування злочинів проти громадського порядку та моральності.
1. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ХУЛІГАНСТВА
1.1. криміналістична характеристика хуліганства
Саму численну групу в Кримінальному кодексі складають кримінальні діяння проти громадської безпеки та громадського порядку. З усіх складів злочинів цієї групи найбільш розповсюдженим є хуліганство (ст. 296 КК України) [1].
Хуліганство посягає на громадський порядок, виражає явну неповагу до суспільства, правил співжиття, норм моралі. Предмет безпосереднього посягання при хуліганстві: нормальна діяльність державних, громадських організацій, установ і осіб, зайнятих охороною громадського порядку; житлові, майнові права громадян, їхня воля, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і інші гарантовані Конституцією України права і свободи громадян, а також майно, пам'ятники архітектури, мистецтва і т.п..
Місцем вчинення хуліганських дій можуть бути: вулиця, громадський транспорт, клуб, танцмайданчик, кафе, кінотеатр, гуртожиток, двір, квартира, пляж і т.п..
Обстановка, як правило, характеризується скупченням публіки, нерідко відсутністю поблизу відділку міліції, представників громадськості.
За часом зазначені дії найчастіше відбуваються ввечері, у вихідні і передвихідні дні, під час масових заходів (футбол, хокей), коли вони недостатньо організовані.
Небезпека хуліганства полягає в тім, що воно породжує ряд супутніх йому злочинів: нанесення тілесних ушкоджень, грабежі, розбійні напади, зґвалтування, опір працівникам міліції. Стаття 296 КК України визначає хуліганство як навмисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виявляють явну неповагу до суспільства. Хуліганські дії можуть виявлятися в найрізноманітніших формах: образливому приставанні до громадян, буйстві, бешкетуванні й інших подібних діях.
Відомості про спосіб, що вчинили злочини, є одним з головних елементів їхньої криміналістичної характеристики. За об'єктом посягання спосіб вчинення хуліганства можна класифікувати на дії:
а) спрямовані проти громадського порядку;
б) спрямовані як проти громадського порядку, так і інших суспільних відносин.
Першу групу складають дії, які:
а) грубо порушують спокій громадян, нормальний режим роботи підприємств і установ (нецензурна лайка, погрози, шум, зриви масових заходів);
б) привселюдно порушують норми моральності (оголення частин тіла, цинічні рухи);
в) громадські місця, що опоганюють, (цинічні, нецензурні написи);
г) зухвалі аффектні стани і помилкову тривогу громадян (помилковий виклик швидкої допомоги, помилкове повідомлення про смерть близьких і т. п.);
д) грубо порушують загальноприйняті норми гуманного ставлення до тварин (катування, нанесення каліцтв);
е) зухвале пошкодження радіозв'язку і порушення правил радіопередач (вихід в ефір без дозволу і т.п.).
До другої групи можуть бути віднесені дії, пов'язані головним чином із посяганням на честь, гідність і недоторканість особи: публічні образи; нанесення побоїв; нацьковування собак; обмеження волі (приміщення в підвал, зв'язування); ушкодження майна (поломка телефонів-автоматів, руйнування вітрин, огороджень, засобів вуличного висвітлення і т.п. ) [18, c. 75].
Основу хуліганської дії складають елементи: жест, слово, фізичне насильство.
Жест (міміка) складає основу таких способів вчинення хуліганських дій, як цинічні вияви, публічне оголення статевих органів, роздягання догола, зображення нецензурних сцен, дій і т.п..
Найбільш розповсюдженим способом вчинення хуліганства є нецензурна лайка, погрози, створення шуму, що приводить до зриву громадських заходів (вигуки, репліки, пісні), порушення нормального режиму роботи підприємства, спокою громадян у квартирах і громадських місцях. Часто це поєднується з жестами, мімікою, фізичним насильством.
Фізичне насильство - основа більшості способів вчинення хуліганства: нанесення побоїв, опір представникам влади, катування, нацьковування собак, насильницьке зв'язування людини,
