Такі контакти зберігаються в секреті і дуже рідко “передаються” постійними клієнтами своїм друзям і знайомим. Незалежно від переліку послуг, що надаються, тариф постійний. Щедрий клієнт, звичайно, може заплатити набагато більше.

Повія такого класу, як правило, береже свою репутацію. Стежить за здоров'ям і фігурою. Не дивлячись на всю конфіденційність бізнесу, елітна повія рідко працює одна. В неї завжди є “подруга”, яка у разі необхідності може її підмінити або приєднатися, якщо цього вимагають обставини. Цій подрузі передається і надлишок клієнтів. Дуже рідко такі професіоналки працюють утрьох, і ніколи їх не можна побачити в компанії з іншими повіями [21, c. 16-17].

Найбільшу популярність і розповсюдження (завдяки широкій рекламі в ЗМІ) отримала в Україні така форма організованої проституції як “фірмова”, що становить проміжну ланку між вуличною і люксовою проституцією. Фірми дозвілля мають достатньо просту систему управління, не вимагають великих витрат для створення, потребують мінімуму обслуговуючого персоналу і приносять достатньо високі прибутки власникам. В організаційну структуру фірм дозвілля входять господар фірми, його “криша”, охоронці, водії (може бути одночасне поєднання посад) повії, диспетчери.

Ціни на секс-послуги у фірмах на порядок вище, ніж на вулицях і гарантія того, що клієнт не потрапить в неприємну історію, набагато більше. Адже агентства, та і самі “дівчатка”, зацікавлені в постійних клієнтах. В жодному разі в клієнта є хоч якась інформація про людину, з якою він зв'язується.

Заходи, що вживаються органами внутрішніх справ у напрямі боротьби з проституцією, мають цілеспрямований, комплексний характер. Разом з тим, наявні такі проблемні питання:–

недостатньо уваги приділено розробці типових планів взаємодії правоохоронних органів з виявлення та припинення правопорушень та злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та проституцією, а також їх систематичного використання;–

аналіз ситуації з торгівлею людьми у світі свідчить про набуття розповсюдження таких форм торгівлі “живим товаром”, як торгівля дітьми – кіднепінг; трудове рабство; використання у збройних конфліктах; з метою трансплантації внутрішніх органів та біологічних речовин – кров, кістковий мозок і т ін., що свідчить про необхідність термінового прийняття комплексу заходів направлених на попередження цих правопорушень;–

в достатній мірі не використовується вся сукупність адміністративних засобів, форм регулювання суспільних відносин у відповідній сфері;–

вищенаведені дані свідчать про те, що заходи, що проводяться органами внутрішніх справ, не повною мірою відповідають загрозливому рівню торгівлі людьми та поширенню проституції в Україні [20, c. 127].

Оскільки проституція, секс-бізнес являються транснаціональними злочинами, а також міжнародними проблемами, вони не можуть бути вирішеними на рівні однієї лише України, тому протидія їм вимагає міжнародної кооперації і співпраці, а також взаємодії на різних рівнях:–

міжнародних та міжурядових організацій;–

держав, а саме, підписання багатосторонніх договорів про спільні дії, залучення іноземних експертів, спеціалістів з даних проблем, надання інформації.

ВИСНОВОК

В даній роботі розглянуто основні елементи методики розслідування злочинів, що посягають на громадський порядок та норми моралі. З даної тематики опублікований ряд монографій, даній темі присвячені глави в підручниках криміналістики. Поряд з цим, у юридичній літературі, досліджуючи проблеми розкриття та розслідування вказаної групи злочинів, основну увагу зосереджували на боротьбі з хуліганством, тому недостатньо висвітленими залишаються питання методики розслідування таких злочинів, як масові заворушення та проституція. У даній роботі здійснено спробу дати криміналістичну їх характеристику та основні етапи процесу розслідування.

Узагальнюючи викладений у роботі матеріал можна дійти наступних висновків.

Методика розслідування будь-якого злочину повинна враховувати вплив стану суспільства на кожному конкретному етапі. Так, наприклад, елементи криміналістичної характеристики злочину постійно зазнають певних змін, на що робить вплив і економічний, політичний стан в країні. Особливо добре це можна продемонструвати на такому елементі криміналістичної характеристики як особа злочинця. З погіршення економічної ситуації в країні, загострення політичної боротьби, ми можемо відзначити, що серед осіб, які вчиняють злочини проти громадського порядку та моральності зростає частка осіб раніше не судимих, мають достатньо високий загальноосвітній рівень і більш високе соціальне положення. Зростає число студентів вищих учбових закладів, яких в своїх політичних цілях різні партії і рухи втягують в здійснення різних злочинів, у тому числі і хуліганств та масових заворушень. Значною мірою економічні процеси в нашій державі впливають також і на розвиток проституції.

Тому одна з основних задач, що стоять перед вченими-криміналістами а також співробітниками правоохоронних органів, полягає в тому, щоб постійно удосконалювати існуючі методики розслідування злочинів, знаходити нові шляхи зближення теорії з практикою.

СПИСОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Кримінальний кодекс України в редакції від 5 квітня 2001 року. // [http://www.rada.gov.ua/].

Кримінально-процесуальний кодекс України, затверджений Законом від 28.12.60 р. // [http://www.rada.gov.ua/].

http://www.yurpractika.com/article.php?id=10005977

Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА. – М., 1999.

Бахин В.П. Криминалистическая методика. - Киев, 1999.

Берекашвили Л. Ш. Расследование хулиганства. – М., 1968.

Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1997.

Власов В. П. Расследо-вание хулиганства// Вопр. борьбы с преступностью. 1967. № 5. С. 116-132.

Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Часть I – Спб ЮИ МВД России, 1992. – 100 с.

Гарольд Хонжу Кох. Глобальна проблема торгівлі людьми: розірвати хибне коло «торгівлі жінками й дітьми в міжнародній секс-індустрії» / 36. мат. з питань боротьби