вогнепальної зброї (револьверів, пістолетів, гвинтівкових утинків, утинків мисливських рушниць), холодної зброї або інших завчас-но підготовлених предметів (металеві прути, різні цепи, газові піс-толети і балончики). Організатори вчинення масових заворушень іноді тривалий час керують їх підготуванням. Вони не тільки зав-часно утворюють організовану групу, а й підготовляють велику кількість коротких металевих прутів, які в необхідний момент під-возять автомобілями до натовпу [29, c. 237].
При випадкових масових заворушеннях їх учасники використо-вують каміння, палиці, порожні або чимось наповнені пляшки тощо. Слід зауважити, що при організації масових заворушень, на-передодні їх учинення та в процесі протікання, можуть бути вико-ристані різні вибухові пристрої. Є три основні причини застосу-вання вибухових пристроїв при вчиненні зазначених діянь. Пер-ша — паралізувати рух транспорту, сприяти утворенню великих натовпів. Друга — вплинути на майбутніх учасників масових заво-рушень психологічно. Третя — умисно знищити або пошкодити чуже майно, заподіявши шкоду конкурентам. У процесі масових заворушень майже всі учасники використовують інші предмети як зброю. Учиняючи масові заворушення, учасники можуть завдава-ти фізичної, моральної й матеріальної шкоди. Така шкода є пере-важно комплексною. Масові заворушення можуть учинятися в денний, вечірній та нічний періоди доби. Можуть бути коротко-тривалими й довготривалими (можуть розпочатися в денний час доби, а закінчитися в нічний).
Масові заворушення можуть учинятися в різних місцях: селах, се-лищах, містах, в установах виконання покарань. Місце вчинення такого злочину визначається мотивами, часом, складом учасників, економічною та політичною ситуацією в державі. Так, у великому місті залежно від мотивів місцем учинення масових заворушень можуть бути: мікрорайони, що примикають до стадіонів, мікрора-йони, де проживають особи певної національності, центральні ву-лиці міста, сектори промислового провадження тощо.
Спосіб і обставини вчинення масових заворушень залежать від соціально-психологічних характеристик особи їх організатора, учасника вчинення, натовпу. Указані соціально-психологічні ха-рактеристики необхідно класифікувати на два основних види: ін-дивідуально-передбачувані; натовпові.
Криміналістична система основних способів учинення масо-вих заворушень передбачає, що для дій кожного її складового елемента характерні свої особливості, у тому числі й типовий на-товп, який утворюється ситуативно-стихійно чи завчасно орга-нізовано. До складу активних учасників натовпів входять, як правило, особи чоловічої статі у віці від 16 до 40 років. Щодо со-ціальної належності, освіти, лідерства, то відповідні показники залежать від виду масових заворушень, способу їх учинення, місцевості, часу та інших особливостей. Формування натовпу і на засадах ситуативної стихійності, і на засадах завчасної органі-зованості вчинюється за особливими соціально-психологічни-ми законами.
У процесі досудового слідства кримінальних справ про масові заворушення, виходячи зі ст. 64 КПК України, необхідно встано-вити такі обставини:
1) які саме діяння вчинено учасниками натовпу: чи є в них ознаки масових заворушень і якщо так, то які конкретно;
2) місце і час учинення масових заворушень, обставини, за яких вони відбулися (проведення мітингу, демонстрації, страйку, спор-тивних заходів тощо);
3) які інші злочини були вчинені в процесі масових заворушень;
4) який ступінь організованості масових заворушень, їх мотиви, наявність лідерів-виконавців;
5) хто є організатором масових заворушень та їх активні учасни-ки, чи не притягалися вони раніше до адміністративної, кримі-нальної відповідальності;
6) чи застосовувалися зброя або інші предмети як зброя;
7) винність обвинуваченого у вчиненні масових заворушень, мотиви і мета, форма його діянь;
8) хто є потерпілими, чи не спровокували вони самі підбурю-вання людей до непокори, збудження в них негативного, ворожого ставлення до громадського порядку, чи заподіяна шкода здо-ров'ю потерпілих і якщо так, то який ступінь тяжкості;
9) який характер і розмір шкоди, завданої масовими заворушен-нями та іншими злочинами кожному потерпілому, а також розмі-ри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування по-терпілих від злочинних діянь;
10) якої загальної шкоди завдано масовими заворушеннями;
11) які причини й умови сприяли вчиненню масових завору-шень;
12) якщо учасники масових заворушень учиняли діяння специ-фічним способом, то необхідно встановити криміналістичний ме-ханізм відповідної специфіки, а також національний, соціальний, віковий, статевий склад натовпу і мотиви злочину;
13) якщо обвинувачений неповнолітній, то необхідно встано-вити умови його життя, виховання, а також, хто є підбурювачем, який схилив неповнолітнього до вчинення масових заворушень тощо;
14) якщо в натовпі, що безчинствує, перебували психічно хворі особи, то необхідно додатково встановити їх кількість, вік, умови та місце проживання, причини появи в громадському місці, відпо-відних організаторів;
15) шляхом проведення судово-плебсологічної експертизи вста-новити причини й умови зібрання маси людей, її трансформації в натовп, що безчинствує (мотиви збудження). Події, що відбулися, є громадськими чи масовими заворушеннями (який їх вид і характер) [4, c. 318].
2.2. Особливості тактики початкових слідчих дій
Огляд місця події масових заворушень потрібно провести не-гайно після їх учинення. Витрата зусиль на організаційно-управ-лінські проблеми та вчинення перевірки заяви або повідомлення про злочин завжди потребує певного часу. А тому необхідно вжити заходів до організації охорони місця вчинення масових завору-шень. Якщо масові заворушення є тривалими в часі, а місцем від-повідної події є значні площі місцевості, велика кількість квартир, різних будівель, які піддалися погромам, то у такому разі заходи охорони можуть належних результатів не дати. З цих причин при-пустимим є введення надзвичайного стану.
Застосування науково-технічних засобів (звуко-, кіно- і відеозапису) для фіксації обставин, перебігу і результатів проведення огляду місця події — масових заворушень сприяє його ефективнос-ті, оскільки апаратура, яка фіксує звук і зображення, фактично на відповідних носіях містить багатшу інформацію. Матеріали відео-, кінозапису, що вчинені в процесі огляду, необхідно додати до протоколу як такі, що пояснюють його зміст. Особливо переконливи-ми, цілком очевидними такі пояснення є тоді, коли під час масо-вих заворушень були знищені, пошкоджені,