визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається ГК, іншими законами.

Деякі з зазначених способів захисту можуть бути застосовані лише судом (наприклад, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом). Інші способи захисту можуть бути застосовані як за допомогою суду, так і самостійно суб'єктом господарювання (наприклад, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій). Оперативно-господарські санкції застосовуються самостійно суб'єктом господарювання в односторонньому порядку. Адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Одним з важливих і розповсюджених способів захисту прав суб’єктів діяльності є визнання господарським судом виданого державним або іншим органом незаконного акта недійсним (повністю або частково). Як свідчить господарська практика, в актах державних та інших органів досить часто містяться положення, що спричиняють порушення порядку створення, ліквідації і реорганізації підприємств, порядку видачі або вилучення земельних ділянок, порушення, пов'язані з передачею майна, зі зміною форми власності тощо. У судовій практиці помітне зростання кількості справ про визнання недійсними актів ненормативного характеру, прийнятих міністерствами, відомствами і державними комітетами, обласними і районними радами тощо.

Детально такі способи захисту, як відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій, адміністративно-господарських санкцій регламентовано в розділі V Господарського кодексу України [19, c. 127].

Для захисту своїх прав суб'єкти господарювання і споживачі можуть використовувати одночасно два або більше способів захисту. Так, при виданні державним органом акта, що порушує права суб'єкта господарювання, він вправі вимагати як визнання недійсним такого акта, так і відшкодування в судовому порядку збитків, завданих йому внаслідок виконання вказівок державних або інших органів або їхніх посадових осіб, що призвели до порушення прав суб'єкта господарювання, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами або їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків стосовно суб'єкта господарювання.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання і споживачів визначається Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

2.2. Гарантії захисту прав підприємців від монополізму та недобросовісної конкуренції

До 1 січня 1997 року правові засади захисту від монополізму і недобросовісної конкуренції в тому числі і відповідальність визначалися законом України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності". Тобто одним нормативним актом врегульовані 2 різні, хоча і тісно пов‘язані між собою групи суспільних відносин - демонополізація і недобросовісна конкуренція.

Разом з тим подальший розвиток конкурентних відносин, зростаюча необхідність захисту підприємців від недобросовісної конкуренції визвало необхідність прийняття закону " Про захист економічної конкуренції", який націлений на визначення організаційно-правових засобів захисту підприємців від недобросовісної конкуренції, удосконалення видів відповідальності, а також системи санкцій, які застосовуються за недобросовісну конкуренцію.

Законом України " Про захист економічної конкуренції" зокрема, чітко визначені дії, які є недобросовісною конкуренцією, а також конкретні види відповідальності за її порушення [3].

Вчинення дій, визначених законом, як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом України і його територіальними відділеннями:

- по-перше, на господарюючих суб’єктів - юридичних осіб та їх об‘єднання штраф в розмірі до 3-ох відсотків виручки від реалізації товарів, робіт, послуг господарюючого суб’єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. В разі, коли обчислення виручки або виручка відсутня штрафи накладаються в розмірі до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- по-друге, на юридичних осіб, їх об’єднання та об’єднання громадян, що не є господарюючими суб’єктами штрафу у розмірі до 2000 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб згідно цивільного законодавства України.

Відшкодування збитків, як вид відповідальності різнобічно врегульований законом, тобто відшкодування майнової шкоди означає стягнення нанесених збитків. Під збитками необхідно розуміти витрати, які понесла особа, право якої порушено, втрата або пошкодження його майна (позитивна шкода), а також неодержані доходи, які особа одержала якби її право не було порушене (втрачена шкода).

Поряд з охороною майнових прав підприємців велике значення має захист їх особистих немайнових прав - честі, гідності, ділової репутації тому що порушення цих прав може тягнути за собою збитки і в майновому стані. Захист ділової репутації підприємців здійснюється тільки за допомогою спростування відомостей, які не відповідають дійсності і спричиняють шкоду інтересам підприємців. Поряд з їх спростуванням зацікавлена особа може вимагати відшкодування майнової і моральної шкоди, які спричинені їх поширенням.

Таким чином законодавством встановлена можливість відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Раніше діюче законодавство не передбачало відшкодування моральної шкоди, оскільки вступали у протиріччя з соціалістичною свідомістю і правом. законодавче визнання в Україні відшкодування моральної шкоди, особливо в умовах розвитку підприємницької діяльності і підприємництва, цілком виправдане.

При доторканні честі, гідності і ділової репутації підприємця важливе не тільки відшкодування майнових втрат, але і компенсація завданої йому немайнової шкоди, тому що в багатьох випадках останнє для