Особливості діяльності адвоката у кримінальному процесі

Участь адвоката як захисника в процесі касаційного провадження у кримінальній справі

Дисциплінарна відповідальність адвокатів: підстави та порядок застосування

1. Участь адвоката як захисника в процесі касаційного провадження у кримінальній справі

Згідно зі ст. 383 КПК України, у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, винесені ним як судом першої інстанції, а також вироку і постанови, ухвалені в апеляційному порядку.

У частині, що стосується інтересів засудженого, скаргу можуть подати: сам засуджений, його захисник, законний представник. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається право ознайомитись в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.

Касаційні скарги розглядаються:

- колегією суддів палати Верховного Суду України t кримінальних справ - на судові рішення, ухвалені Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольськими міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;

- колегією суддів військової палати Верховного Суду України - на судові рішення, ухвалені військовими судами регіонів і військово-морських сил, вироки військових судів гарнізонів.

Касаційні скарги можуть бути подані протягом одного місяця від моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набуття ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана з суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

Скарга, подана з пропуском встановленого для оскарження терміну, за відсутності клопотання про його відновлення, визнається такою, що не підлягає розгляду. Термін може бути відновлений у випадках і порядку, передбачених ст. 353 КПК.

Касаційні скарги на судові рішення, визначені у ч. 2 ст. 383 КПК, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб вирішує питання про витребування справи. Водночас із витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання або скарги в суді.

Щодо касаційних скарг чи подань на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, то їх направлення зупиняє набуття цими рішеннями законної сили. До початку розгляду справи в касаційному суді особа, що подала касаційну скаргу, може доповнити, змінити відкликати ці подання, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, дотримуючись при цьому вимог ст. 355 КПК.

Засідання суду касаційної інстанції проводиться за участю прокурора. У ньому можуть брати участь особи, вказані у ст. 284 КПК. Учасники судового розгляду, що з'явились в судове засідання, мають право давати пояснення (ст. 391 КПК).

Якщо суд касаційної інстанції, за ухвалою, переносить розгляд справи, він повинен повідомити про це осіб, які беруть участь у справі.

На підтвердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть бути отримані шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, як вони були отримані та яке значення мають для вирішення справи. Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.

За наявності у справі і додатково поданими матеріалами касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рушення, в тій частині, в якій воно було оскаржено. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

За результатами касаційного розгляду суд приймає одне з таких рішень:

- залишає вирок, постанову, ухвалу без змін, а касаційну скаргу - без задоволення;

- скасовує вирок, постанову, ухвалу і закриває справу;

- змінює вирок, постанову чи ухвалу;

- скасовує вирок, постанову, ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд.

Підготовку і складання касаційної скарги адвокат здійснює в такому самому порядку, що й при складанні апеляційної скарги. Причина оскаржуваного рішення має бути всебічно аргументована, з врахуванням того, що вирок перевіряється в обсязі, в якому він оскаржений. Коло документів, які повинен вивчити адвокат, готуючи касаційну скаргу, ширше, ніж при підготовці апеляції, адже цього разу предметом оскарження є не тільки вирок, а й апеляція.

Для роботи над касаційною скаргою немає певних, універсальних зразків. Схему побудови скарги визначає процесуальний матеріал, який у різних справах є різним.

Готуючись до подання касаційної скарги, адвокат насамперед аналізує і вивчає судове рішення, яке оскаржується, зіставляє його з нормами матеріального і процесуального права з метою вивчення невідповідностей законові.

Як і на інших стадіях процесу, головним завданням адвоката на цьому етапі є робота з доказами. Глибоке знання доказів дає можливість усвідомити реальну ситуацію і відповідно корегувати свою правову позицію та передбачити майбутнє рішення суду. При цьому не слід намагатись вгадати, що зробить суд, адже, вирішуючи замість суду, адвокат обмежує себе у вимогах.

На особливу увагу заслуговує вивчення протоколу судового засідання, на підставі якого формується оцінка обставин справи, яка реалізується у вироку. Ознайомлюючись з протоколом судового засідання, слід звернути увагу на випадки невідповідності відображення судового засідання фактичним обставинам. Якщо будуть виявлені будь-які розбіжності, треба обов'язково подати зауваження на протокол.

Найголовніше - це професійний аналіз доказів у справі та ті висновки, які можуть підвести суд до усвідомлення, що у справі допущено помилку, яку необхідно виправити, яка, відповідно до процесуального закону,