Бажано писати коротку касаційну скаргу, оскільки поширені, великі касаційні скарги судді читають неохоче. Оскаржуючи висновки суду, адвокат вступає у спір, і цей спір повинен бути конкретним, а отже, матеріал слід викладати стисло, лаконічно.

У касаційній скарзі адвокат здійснює певний аналіз вироку. Якщо у справі допущено кілька порушень, вони викладаються окремо у певній послідовності.

Норми кримінального закону вважаються порушеннями або неправильно застосованими, якщо суд допустив:

істотне порушення кримінального закону;

неправильне застосування кримінального закону;

невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирок місцевого апеляційного суду, постановлений як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений також у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, попереднього слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Касаційна підстава, обґрунтована порушенням кримінального закону, стає для суду переконливою тоді, коли адвокат може порівняти її з неправильним висновком суду про справжні обставини справи.

Відповідно до ст. 391 КПК, у засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь особи, зазначені у ст. 384 КПК, яких у разі потреби суд має право запросити для давання пояснень. Учасники судового розгляду, які з'явились в судове засідання, мають право давати пояснення. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для давання пояснень при перевірці вироків, ухвал, постанов апеляційного суду є обов'язковим для суду касаційної інстанції.

Щодо перевірки справ, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК, то із змісту ст. 394 КПК випливає, що вони можуть бути заслухані без участі осіб, які подали касаційну скаргу, але з обов'язковою участю прокурора. У пресі висловлювалась думка, що норми статей 391 та 394 КПК у чинній редакції суперечать вимогам ст. 129 Конституції України.

Слухаючи доповідь про суть вироку, захисник робить для себе позначки щодо повноти і правильності посилань на ті чи інші обставини, аналізує мотиви вироку суду, а також доводи, скарги і протести.

Особливий інтерес для нього становить оцінка доповідачем тих порушень норм матеріального або процесуального права, на які посилається касатор. Залежно від цього, а також беручи до уваги відповіді доповідача на запитання інших членів суду, адвокат вирішує для себе, як побудувати свій виступ. Здебільшого інші члени суду не ставлять доповідачеві запитань.

Як правило, план виступу адвокат обдумує заздалегідь. Втім, якщо вимагатимуть обставини, він має бути готовий внести у свій виступ відповідні корективи або й взагалі відмовитись від підготовленого плану.

На відміну від суду першої інстанції, де адвокат виступає з промовою, у касаційній інстанції він виступає з поясненнями, тому завдання його дещо інше. Адже суд уже визнав певні обставини встановленими і дав їм відповідну юридичну оцінку. Тепер адвокат повинен подати касаційній інстанції вагомі доводи, які обґрунтовують неправильність вироку.

Отже, безпосередня мета адвоката у суду касаційної інстанції полягає у критиці тих мотивів, якими керувався суд при ухваленні вироку.

Критичні доводи захисту відомі суддям із змісту касаційної скарги. Тому не слід будувати пояснення механічним повторенням цих доводів. Треба сказати так, щоб критика прозвучала по-новому, щоб судді сприйняли аргументи оратора як продовження і розвиток викладених у касаційній скарзі міркувань.

У процесі пояснення необхідно стежити за реакцією суддів, фіксувати їхній інтерес до одних доводів та його відсутність щодо інших. Слід бути готовим до того, що під час виступу судді можуть ставити запитання, що ускладнює завдання адвоката.

Виступаючи з поясненнями, адвокат повинен посилатися на відповідні норми Закону, які були порушені судом. Такі посилання посилюють переконливість доводів касатора.

Виступом у суді касаційної інстанції завершується робота адвоката на цій стадії процесу.

Захисник при перегляді судових рішень у порядку виключного провадження. Підставами для перегляду судових рішень, що набули чинності у порядку виключного провадження, є:

- нововиявлені обставини;

- неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення (ст. 400-4).

Відповідно до частини 2 ст. 400-4 КПК, перегляд судових рішень з цих підстав з метою застосування закону про більш тяжкий злочин, збільшення обсягу обвинувачення чи з інших підстав, що погіршують становище засудженого, а також виправдального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускаються.

Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право вносити: Генеральний прокурор України, його заступники; прокурор області, прокурор Автономної Республіки Крим, Військовий прокурор (на правах прокурора області). Клопотання прокурора про перегляд справи у порядку виключного провадження у зв'язку і нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу та особи, яким це право надано законом. Якщо прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви.

Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 400-4 КПК, мають право виносити судді касаційного суду в кількості не менш як п'яти осіб.

Клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК, вправі подавати засуджений, його захисник або законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, міст Києва і Севастополя І а прирівняні до них прокурори і їх заступники в межах їх повноважень. Листування з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ з підстав, передбачених зазначеною статтею, із засудженим, захисником чи законним представником