Рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва КДКА (але не палатою) може бути прийнято у випадках:

засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили;

обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

втрати громадянства України;

грубого порушення вимог Закону України «Про адвокатуру» та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України.

У законодавстві не зазначено, яким чином таке рішення приймається. Хоча КДКА вирішує припинити адвокатську діяльність та анулювати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж КДКА про накладення відповідного стягнення. Якщо КДКА не погодиться з рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд до дисциплінарної палати з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.

Тобто можна зробити висновок, що реально рішення про припинення та про анулювання дії свідоцтва приймає та ж таки дисциплінарна палата і, на жаль, застосовуються загальні вимоги щодо «правомочності» засідання (не менш як дві третини членів палати та «прийняття рішення» (відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. На мою думку, тут слід внести зміни, позаяк можливі випадки, коли три члени відсутні (і ми не знаємо, чи є вони адвокатами, оскільки до палати входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від Головного управління юстиції Мін’юсту в АРК, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення САУ), які могли вплинути на прийняття позитивного рішення. Оскільки припинення та анулювання свідоцтва є дуже серйозними питаннями, слід додати норму, відповідно до якої рішення про це може бути прийняте двома третинами голосів від загальної кількості членів палати, але за умови, що засідання є правомочним тільки за участю всіх членів палати, тобто дев’яти.

До початку розгляду заяви чи справи особа, яка подала заяву чи стосовно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену палати, якщо вважає, що член палати або його родичі заінтересовані в результатах розгляду, чи має сумнів у його об’єктивності з інших причин. Питання про заявлений відвід вирішується іншими членами палати, присутніми на засіданні без участі члена, якому заявлено відвід, відкритим голосуванням більшістю голосів. За рівності голосів член палати вважається відведеним. Утім, він має право дати пояснення з приводу заявленого відводу.

Однак порядок заявлення самовідводу чітко не врегульований чинним законодавством про діяльність адвокатури. Слід узяти до уваги, що адвокати-практики нерідко опиняються на протилежних правових позиціях. А інколи адвокат може й не знати або не пам’ятати про те, що стикався з котримось із членів дисциплінарної палати. Тому положення про «самовідвід» повинно бути безвідкладно розтлумачено ВККА, оскільки це надає можливість «використовувати» дисциплінарні палати у розправах над принциповими адвокатами, адвокатами-конкурентами і, що геть жахливо, є можливістю, шляхом ініціювання подібних безпідставних скарг, «вибиття» адвокатів протилежної сторони зі справ на деякий термін тощо.

Крім того, це відповідає принципу чесності й порядності, передбаченому Правилами адвокатської етики. Питання про «самовідвід» необхідно вивчити якнайретельніше, адже це передбачено процесуальним законодавством будь-якої країни. У цивільному та кримінальному процесі й виконавчому провадженні посадові особи — суддя, слідчий, прокурор, державний виконавець, експерт та деякі інші — мають законодавчо закріплену норму щодо самовідводу, тому така особа як член дисциплінарної палати, який приймає рішення з важливого питання, також повинен дотримуватись норми щодо самовідводу.

На засіданні палати ведеться протокол, який підписують голова і секретар палати, а рішення, що вкрай важливо, підписують всі члени палати, присутні при розгляді, а не тільки голова та секретар. Оскарження протоколу законодавством не передбачено

Рішення викладається в письмовій формі з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні та членами палати, які брали участь у засіданні. Деякі дисциплінарні палати взяли за правило не виносити взагалі рішення та вважають, що накладення дисциплінарного стягнення на адвоката достатньо і протоколом. Це суттєво порушує права адвоката, оскільки у нього відсутні можливості оскаржити таке рішення, бо воно не відповідає процесуальній формі, передбаченій у Положенні, а оскарження протоколу взагалі не передбачене чинним законодавством. Це можна розцінювати як зловживання, і такі випадки слід виявляти й викорінювати. І взагалі, коли так званий голова дисциплінарної палати дотепер не може чи не бажає ознайомитись як із Положенням, що регулює саме його процесуальну діяльність, так і взагалі з чинним законодавством з питань діяльності адвокатури — його негайно треба відкликати, знімати, переобирати…

Копія рішення палати в триденний строк надсилається (або видається) особі, щодо якої вирішувалося питання, а також органу або особі, за поданням якої розглядалася справа. Слід зазначити, що Положення про КДКА, на відміну від Положення про ВККА, має більш прогресивну норму, оскільки останнім передбачено, що рішення в триденний строк має бути видано, а не «надсилається (або видається)».

У рішенні палати має бути зазначено: назву КДКА, склад палати, місце і час розгляду заяви (справи), прізвище, ім’я, по батькові особи, котра подала заяву (щодо якої розглядається справа), її пояснення, зміст заяви (обставини справи), прийняте рішення у зв’язку з заявою (міра дисциплінарного стягнення або мотиви закриття справи).

Рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення і