тривають у різний період їх життя, починаючи з 10-11 років і до 16-18. у зв’язку з цим важко визначити нижню вікову межу настання кримінальної відповідальності.
Вирішення ж цієї проблеми має не тільки теоретичне, а й велике практичне значення як для вдосконалення конкретних статей Кримінального кодексу, так і для вирішення загальних завдань боротьби зі злочинністю.
Надзвичайно велике значення для кримінально-правового визначення суб'єкта злочину має осудність. Вона є складовою частиною характеристики складу злочину в цілому, і її відсутність свідчить про відсутність складу злочину як такого.
Медичний критерій осудності характеризує стан психічного здоров'я особи під час вчинення нею злочину. Він свідчить про такий стан психіки, який характеризується як перебування у здоровому розумі, що дає можливість усвідомлювати власну поведінку. При цьому не виключені можливості наявності в особи незначних відхилень у психіці в межах осудності. Як видно з дослідження цього питання, значна кількість злочинців страждає на такі відхилення.
Юридичний критерій осудності характеризується трьома ознаками: інтелектуальною, вольовою та емоційною.
Лише сукупність цих критеріїв дозволяє зробити висновок про осудність, неосудність чи обмежену осудність конкретної особи (в тому числі неповнолітньої).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Кримінальний кодекс України. - К. 2001.
Бажанов М. И. Уголовное право Украины: Общая часть: Конспект лекций. - Днепропетровск, 1992.
Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Научно-практическое издание. - К.: Юринком Интер, 1999.
Коржанский Н. И. Очерки теории уголовного права. - Волгоград, 1992.
Коржанский Н.И. Правила квалификации преступлений с учетом признаков субъекта преступления. // Сов. государство и право. -1985. - №5.
Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина загальна. К. - Атіка, 2001.
Криміналогія: Загальна та Особлива частини: [Підручник для студентів юрид. спец. виш. навч. закладів] / За ред. проф. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 2003. – 352 с.
Кримінальне право України. Загальна частина. Під ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. К.-Х. Юрінком Інтер-Право. - 2001.
Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Климента. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.
Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. -Изд-воЛГУ, 1968.
Матишевсъкий П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: К.: АСК, 2001.
Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України. -1999. -№1.-С. 102-105.
Миньковский Г.М. Профилактика правонарушений среди молодежи. -Киев, 1985.
Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. - 300 с.
Михеев Р.И. Вменяемость и невменяемость. - Владивосток, 1983.
Мірошніченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення // Право України. -1997 - № 7. - С. 23-24, 29.
Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років// Право України. -1999. - №9. - С. 72-75.
Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. - К.: НАВС України, 1997. -125 с
Музика А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. - 1998. -№4.-С. 38-41,49.
Назаренко Г.В. Невменяемость: уголовно-релевантные психические состояния.-С-Пб., Юридический центр.- 2002.-205 с.
Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України. / За заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. – К., - „ФОРУМ”, 2001., у 2-х ч., ч. 1. – 393 с.
Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму ВСУ на 1 грудня 2001 року / За ред. С.С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника та М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2003.
Орлов B.C. Субъект преступления. - М., 1958.-259с.
Павлов В. Г. Субъект преступления и уголовная ответственность: Монография. -СПб.: Лань, Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 2000. - 192с.
Павлов В.Г. Субъект преступления вуголовномправе.-М.-С.-Пб.-1999.-118с.
Приходько Т. Фізіологічний афект - одна з підстав визнання особи обмежено осудною // Право України. - 2001. - № 1. - С. 53-55.
Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственности. - М.: НОРМА, 1998.-285с.
Смолицкий Г.Р. Должностные преступления.-М.,- Юриздат НКЮ СССР.-1940.-52с.
Таганцев Н.С. «Русское Уголовное право». М., Наука. 1994.
Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учеб. пособие. - Харьков: УЮА, 1992. – 83 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть общая / Под ред. Ф. Г. Бурчака.- К.: Наукова думка, 1985.