Відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за № 15-93 від 19 лютого 1993 р. органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті, а також про майно, що підлягає декларуванню, у межах повноважень, визначених ст. 13 цього документа.

Відповідно до зазначеної ст. 13 Декрету № 15-93 органами валютного контролю в Україні є:—

Національний банк України;—

уповноважені банки;—

Державна податкова адміністрація України;—

Державний комітет зв'язку та інформації України;—

Державна митна служба України.

Залежно від своїх функцій зазначені органи мають різний обсяг повноважень у сфері валютного контролю.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова адміністрація здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Державний комітет зв'язку та інформації України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересиланням валютних цінностей через митний кордон України. Державна митна служба України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Питання щодо відповідальності за порушення валютного законодавства регулюються ст. 16 Декрету № 15-93. Цією статтею встановлено, що незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до вимог валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Так, наприклад, згідно зі ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до п'ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей.

З адміністративною відповідальністю, до якої притягують фізичних осіб відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення не варто ототожнювати фінансові санкції. Фінансові санкції за порушення валютного законодавства застосовуються відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів» за № 8-93 від 21 січня 1993 р. і стягуються до Державного бюджету України незалежно від строку давності. Ці санкції як міра відповідальності за порушення валютного законодавства застосовуються Національним банком України. Оскарження дій Національного банку щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Усі фінансові санкції залежно від порядку їх встановлення поділяють на санкції, що визначені в самому Декреті № 15-93, та на санкції, що встановлюються безпосередньо Національним банком України.

Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за додержанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, що не віднесені цим Декретом до компетенції інших державних органів, та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій органу валютного контролю згідно з законодавством України про валютне регулювання. Національний банк України, крім прямих контрольних функцій, також здійснює наступне:—

здійснює державну валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;—

складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;—

контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;—

визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;—

видає у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;—

нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;—

видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;—

встановлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;—

встановлює за погодженням з Державним комітетом статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;—

забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Для реалізації своїх повноважень у сфері застосування фінансових санкцій Національним банком України була прийнята Інструкція про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за № 16010/1568 від 30 липня 1993 р.

На сьогодні цей документ втратив чинність і зазначені питання регулюються Положенням про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» за № 15-93 від 19 лютого 1993 p., затвердженим постановою Правління Національного банку України за № 212 від 4 липня 1997 р. (діє в редакції постанови Правління Національного банку України за № 280 від 20 липня 1998 p.).

Перевірки з питань додержання валютного законодавства проводяться всіма державними органами валютного контролю та правоохоронними органами в межах їх компетенції. За результатами перевірок складаються акти перевірок, які у випадку виявлення порушення валютного законодавства надсилаються до територіальних управлінь Національного банку України за місцем проведення зазначених перевірок. Працівниками департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку України або уповноваженими працівниками територіальних управлінь Національного банку України здійснюється аналіз отриманих матеріалів перевірок (у разі необхідності може супроводжуватись повторною перевіркою на місці) і при підтвердженні факту порушення валютного законодавства складається протокол встановленої форми, який вручається керівникові перевіреної установи. Крім того, від посадових осіб перевіреної установи