встановленого порядку відкриття валютних рахунків вбачається у разі їх відкриття на підставі підроблених ліцензій, а також тоді, коли справжня індивідуальна ліцензія НБ одержується винним шляхом обману — внаслідок подання недостовірних відомостей про неможливість здійснення розрахунків через установи комерційних банків, про наявність виняткових обставин, що потребують наявності такого рахунка, або інших відомостей, істотних з погляду вирішення питання про надання ліцензії НБ, Ліцензія, отримана обманним шляхом, анулюється з безумовним поверненням в Україну всіх валютних коштів з рахунка, відкритого за кордоном на її підставі. Дії особи, яка подала сфальсифіковані документи для одержання індивідуальної ліцензії НБ і за їх допомогою незаконно відкрила за кордоном валютний рахунок, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 208, 358 (366) КК України.
Під незаконним використанням валютних рахунків слід розуміти здійснення будь-яких операцій на них — зняття коштів чи процентів з рахунків, зарахування додаткових коштів тощо, — якщо такі операції вчинювались взагалі без індивідуальної ліцензії НБУ,
Після закінчення терміну її дії без пролонгації, на рахунку, який мав бути закритий, або якщо ці операції не були передбачені умовами ліцензії чи вимогами чинного законодавства.
Наприклад, валютні операції на закордонних рахунках фізичних .Осіб — резидентів України повинні здійснюватись з дотриманням таких вимог: 1) перерахування з України на закордонний рахунок валютних цінностей має відбуватись з дотриманням правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб; 2) зарахування на закордонний рахунок кредиту від нерезидента здійснюється лише у разі отримання реєстраційного свідоцтва територіального управління НБУ; 3) інвестування із закордонного рахунка здійснюється відповідно до вимог валютного законодавства України. Умисне порушення фізичною особою — резидентом України зазначених правил використання закордонних валютних рахунків утворює розглядуваний склад злочину.
У випадку, якщо особа, використовуючи кореспондентський рахунок фірми—нерезидента (“лоро”-рахунок), незаконно переказує валютні кошти на особистий рахунок в банку іншої країни з пред’явленням фіктивних договорів на виконання робіт з іноземними партнерами, фіктивних актів прийому—виконання таких робіт тощо, її дії слід кваліфікувати як незаконне використання за межами України валютних рахунків і підроблення документів або службове підроблення за ст. ст. 208, 358 (366) КК України.
Злочин є закінченим з моменту незаконного відкриття або використання за межами України валютного рахунка.
Суб’єктом злочину виступають: 1) громадяни України, що постійно проживають на її території (у т.ч. ті, хто тимчасово перебуває за кордоном); 2) особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; 3) службові особи підприємств, установ, організацій, що діють на території України; 4) інші особи, які діють за дорученням зазначених службових осіб (тобто від імені довірителя виконують юридичні дії по незаконному відкриттю чи використанню за кордоном валютних рахунків юридичних осіб).
До інших осіб слід відносити, зокрема, громадян України, які постійно проживають за кордоном, а також іноземних громадян та осіб без громадянства незалежно від того, мешкають вони в Україні постійно чи ні. Законодавство України особами, які постійно проживають в Україні, визнає осіб незалежно від громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів протягом календарного року.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 208 КК України) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.
Інші види юридичної відповідальності за порушення валютного законодавства
Правопорушення у сфері валютних відносин тягне за собою також застосування адміністративної відповідальності. В ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави — тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.
До адміністративної відповідальності також притягаються особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та посадові особи уповноважених банків за порушення порядку проведення розрахунків з іноземною валютою (ч. З і 4 ст. 155 КпАП).
Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти — тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від 3 до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною 3 ст. 155 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення — тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від 6 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
312
осіб уповноважених банків, або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Специфічним видом є фінансова відповідальність за порушення порядку виконання операцій з торгівлі-продажу іноземної валюти. Згідно із ст. 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції Закону від 1 червня 2000 р. до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки за товари (послуги), а саме, використання цінників та прейскурантів, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є грошовою одиницею України, за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції — штрафи у розмірі одного