ПЛАН

Вступ

Розділ 1 Кабінет Міністрів України у системі органів виконавчої влади України

Поняття та принципи діяльності Кабінету Міністрів України

Структура Кабінету Міністрів України

Функції та компетенція Кабінету Міністрів України

Форми діяльності Кабінету Міністрів України

Організація роботи органів, що утворюються Кабінетом Міністрів України

Апарат Кабінету Міністрів України

Розділ 2 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

Система, порядок формування і основи діяльності центральних органів виконавчої влади

Структура центральних органів виконавчої влади

Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади

Розділ 3 Місцеві державні адміністрації – місцеві органи виконавчої влади

Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій

Завдання, принципи та основи діяльності місцевих державних адміністрацій

Структура місцевих державних адміністрацій

Порядок формування місцевих державних адміністрацій

Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій

Апарат місцевих державних адміністрацій

Висновки

Нормативно-правові акти та список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. Діяльність виконавчої влади зорієнтована на безпосереднє надання суспільству якісних управлінських послуг. Функція виконання випливає з характеристики виконавчої влади як підзаконної, оскільки її діяльність спрямована, насамперед, на реалізацію законів України. Інша функція, що реалізується органами виконавчої влади – це функція розпорядча. Вона пов’язана з правом здійснення розпорядження загальнодержавними ресурсами та коштами і реалізується через прийняття нормативно-правових актів, які є обов’язковими для виконання особами, яких вони стосуються.

Враховуючи важливість вказаних функцій даної гілки влади, благополуччя українського народу в значній мірі залежить від ефективності її функціонування.

Виконавча влада в Україні, як і взагалі в інших державах, є найбільш громіздкою, складається зі значної кількості державних органів та службовців, тому, на нашу думку, на сьогодні існує ряд проблем, пов’язаних із правовим статусом її органів. Однією з них є велика різноманітність нормативно-правових актів, положення яких часто не узгоджуються між собою. Сотні або навіть тисячі з них приймаються щорічно. У зв’язку з цим періодично виникає необхідність систематизації документів, що регулюють діяльність державних органів у різних сферах життєдіяльності.

Актуальність вказаних проблем підтверджують положення Концепції адміністративної реформи в Україні, де поруч з іншими завданнями провідне місце відводиться таким, як:

формування ефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління;

формування сучасної системи місцевого самоврядування;

запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг [Концепція адміністративної реформи в Україні, затверджена Указом Президента України 22 липня 1998 року № 810/98];

Мета дослідження. Враховуючи вищезазначене, головними напрямками дослідження є: 1) з’ясування відповідності Конституції України існуючої системи органів виконавчої влади у нашій державі; 2) систематизація основних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність виконавчої гілки влади.

Основними завданнями дослідження є:

визначити поняття органів виконавчої влади України;

здійснити аналіз норм чинного законодавства України, що регулює діяльність у цій сфері державної діяльності;

розглянути структуру виконавчої вертикалі влади;

висвітити порядок формування органів виконавчої влади;

окреслити та розмежувати компетенцію вищого, центральних та місцевих органів виконавчої влади;

Об’єктом дослідження є правовий статус органів виконавчої влади в Україні, їх структура та порядок формування.

Предмет дослідження – органи виконавчої влади, їх види, структурні підрозділи, нормативно-правові акти, що регулюють їх діяльність.

Теоретичною основою дипломної роботи є норми чинного законодавства України, праці вітчизняних вчених у галузі конституційного адміністративного права, державного будівництва та місцевого самоврядування в Україні, серед яких: В.Б. Авер'янов, А.М. Цвєтков, Ю.М. Тодика, В. Медведчук, Ш. Коліушко, В.О. Величко, Ю.П. Битяк та ін., окремі рішення Конституційного Суду України.

Методологічна основа роботи ґрунтується на використанні таких методів, як діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ. Із спеціальних методів дослідження в роботі застосовано логіко-семантичний метод (для визначення та поглиблення понятійного апарату “органи виконавчої влади”, “місцеві державні адміністрації”); метод порівняння (використовувався для зіставлення повноважень центральних органів виконавчої влади у різних сферах суспільного життя). структурний (застосовувався для дослідження системи органів виконавчої влади) статистичний (для з’ясування чисельності працівників органів виконавчої влади на окремих етапах державотворення) та інші. Конкретними методами дослідження були аналіз та синтез.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що автором здійснено систематизацію нормативно-правових актів, які регулюють функціонування органів виконавчої влади України та наведені власні пропозиції щодо усунення недоліків у їх діяльності.

Розділ 1

Кабінет Міністрів України у системі органів виконавчої влади України

Поняття та принципи діяльності Кабінету Міністрів України

Уряд є найважливішою складовою частиною і центральною ланкою всього державного механізму. Він виступає як основний державний орган, що забезпечує проведення внутрішньої й зовнішньої політики держави, під його керівництвом знаходиться державний апарат, фінанси країни, іноземні справи [Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку. Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. – c. 76].

Статус і роль уряду залежать від форми правління. В президентських республіках, а також країнах, що поєднують риси абсолютної і дуалістичної монархії, уряд розглядається як сукупність радників при главі держави, повноваження яких залежать від повноважень останнього, оскільки він виступає главою уряду. Таким чином, уряд тут, як правило, не складає єдиного колегіального органу. В країнах з парламентарними формами правління уряд виступає колегіальним носієм виконавчої влади, який є відповідальним перед парламентом за політичний курс, який він проводить [Сравнительное конституционное право / Ред. кол.: А. И. Ковлер, В. Е. Чиркин (отв. ред.), Ю. А. Юдин. — М.: Манускрипт, 1996. — С. 623—624.].

Аналізуючи конституційний статус уряду — Кабінету Міністрів України, можна дійти висновку, що загалом він обумовлений змішаною формою правління в нашій державі, оскільки уряд є відповідальним перед Президентом України і одночасно підконтрольним і