Проблеми охорони прав іноземних інвесторів та заохочення іноземних інвестицій
1. Правові гарантії забезпечення прав іноземних інвесторів
2. Проблеми майнової відповідальності за порушення законодавства про іноземні інвестиції
3. Державно-правові гарантії захисту іноземних інвестицій
3.1. Гарантії у разі зміни законодавства
3.2. Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб
Компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам
Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності
Гарантії переказу за кордон доходів, прибутків та інших коштів, отриманих іноземним інвестором
1. Правові гарантії забезпечення прав іноземних інвесторів
Здійснення іноземних інвестицій тісно пов'язано з підприємницькою діяльністю. Остання, згідно з Законом Ук-раїни "Про підприємництво", визначається як самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по ви-робництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Отже, інвестиційна діяльність пов'язана з певним ризиком для іноземного інвестора. Тому обсяг іноземних інвестицій знач-ною мірою залежить від ефективності правових гарантій, пере-дбачених в національному законодавстві. Правові гарантії вста-новлені і в міжнародних договорах України, положення яких трансформовані в національне законодавство (зокрема, дво-сторонні договори про взаємний захист інвестицій).
В країнах, які мають спеціальне законодавство про іноземні інвестиції, передбачені положення щодо державно-правовик гарантій захисту іноземних інвестицій. У цьому аспекті не є винятком законодавство України. Правові гарантії захисту іноземних інвестицій в інвестиційному законодавстві поділя-ються на:
1) гарантії від зміни законодавства;
2) гарантії від примусових вилучень, а також незакон-них дій державних органів та їх посадових осіб;
3) компенсація і відшкодування збитків іноземним інвес-торам;
4) гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;
5) гарантії переказу доходів, прибутків та інших сум у зв'язку з іноземними інвестиціями.
Становить інтерес аналіз кожної з перелічених груп дер-жавно-правових гарантій. Однією з важливих умов залучення іноземних інвестицій є гарантії стабільності законодавст-ва, яке регулює правовий режим іноземних інвестицій. У пер-шому розділі розглядалося питання про правовий режим іно-земних інвестицій. Окремі види правового режиму не треба ототожнювати зі стабільністю законодавства про інвестиції.
Під гарантією стабільності законодавства розуміють, що у разі погіршення умов інвестування, до іноземних інвестицій буде застосовуватися законодавство, яке діяло на момент вкла-дення інвестицій. Така гарантія стосується спеціального за-конодавства про іноземні інвестиції. Законодавець не роз-криває змісту поняття "спеціальне законодавство". Відсутнє таке тлумачення і в юридичній літературі.
Дана категорія стосується безпосередньо законодавства про іноземні інвестиції. Разом з тим, умови здійснення іноземних інвестицій залежать не лише від положень, установлених в нормативній базі про іноземні інвестиції. Норми, які регулю-ють порядок здійснення іноземних інвестицій, містяться в законодавстві про оподаткування, антимонопольному зако-нодавстві, нормативній базі про підприємництво та ін.
Зокрема, М.Богуславський вважає, що принцип дотри-мання збереження дії законодавства не розповсюджується на зміну законодавства про оборону й національну безпе-ку, оподаткування, кредити і фінанси, охорону навколиш-нього середовища, антимонопольного законодавства, моралі й здоров'я населення1. Необхідно погодитися з думкою автора, що така ситуація не сприяє необхідній стабільності законо-давства.
У Законі України "Про режим іноземного інвестування" йдеться не про умови захисту Іноземних швесшщи, а про гарантії захисту іноземних інвестицій, які на вимогу іноземного інвестора повинні застосовуватись у разі зміни законодавства протягом десяти років з дня набуття таким законодавством чинності. Іноземний інвестор сьогодні не має захисту від змін законодавства з питань податків, експорту, імпорту та інших2.
Наведене наочно підтверджує безпрецедентний позов, за-явлений іноземним інвестором фірмою "Most Development" (США) до Міністерства фінансів України. Суть справи поля-гає в наступному. У листопаді 1992 р. фірма "Most Develop-ment" здійснила інвестицію розміром декілька тисяч доларів.
США до статутного фонду спільного підприємства "Спец" (м.Харків), яке набуло після цього статусу підприємства з іноземними інвестиціями відповідно до ст.32 чинного на той час Закону України "Про іноземні інвестиції" і одержало пільги по сплаті податку на доход та добавлену вартість.
Стаття 9 названого Закону гарантувала іноземному інвес-тору, що у разі прийняття спеціального законодавства, яке змінює умови захисту іноземних інвестицій, на вимогу іноземного інвестора протягом десяти років стосовно його інвестиції буде застосовуватися законодавство, чинне на момент її реєстрації. Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. "Про режим іноземного інвестування" дія Закону України "Про іноземні інвестиції" була призупинена. Відповідно скасовані вищезазначені податкові пільги. Рішен-ням від 12 грудня 1994 р. Печорський районний суд м.Києва, керуючись ст.7 та 8 чинного на той час Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", ст. 8 та 9 Закону України "Про іноземні інвестиції", ст.15, ЗО, 62 та 202 Цивільного процесуального кодексу України, позов задовільнив3.
У цьому аспекті законодавство України не відзначаєть-ся певною стабільністю, що впливає на умови залучення іноземних інвестицій. Насамперед, це стосується законо-давства про оподаткування. З 1 січня 1995р., після введен-ня в дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", прибуток підприємств з іноземними інвес-тиціями, зареєстрованими до набуття чинності названого Закону, не оподатковується протягом п'яти років з момен-ту внесенння кваліфікаційної інвестиції, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Аналогічний підхід закріплений щодо оподаткування прибутку від господарської діяльності при здійсненні іноземної інвестиції на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи, укладених до набуття чинності Закону України "Про оподаткування прибуїку підприємств", якщо такі договори (контракти) передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України в обсязі, не менше 100 тис. доларів США.
Разом з тим, базова ставка оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями, на які пільги в оподаткуй3™1 не розповсюджуються, змінилася. А це істотно впливає на умо-ви інвестиційної діяльності. Особливо чітко така суперечність проявилася