Положення аналогічного змісту міститься в Постанові Вер-ховної Ради України від 16 січня 1996 р. "Про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України від 31 травня 1995 р. "Про застосування статті 28 Закону України "Про державний бюджет України на 1994 рік"6. Крім цього, передбачено не застосовувати до підприємств з іноземними інвестиціями фінансові санкції за несплату податку на добав-лену вартість та акцизного збору щодо товарів, імпортованих у період з 18 лютого 1994 р до 19 червня 1995 p., стосовно імпортних товарів, реалізованих підприємствами за цінами, розмір надбавки до яких, за винятком витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), перевищував розмір ставки податку на добавлену вартість, а щодо підакцизних товарів - і розмір ставки акцизного збору, податок на добавлену вартість та ак-цизний збір справляються у встановленому законодавством порядку. Підприємства з іноземними інвестиціями до 1 квітня 1996 р. повинні провести розрахунки з бюджетом щодо таких товарів.

Наведене свідчить, що стабільності законодавства про іноземні інвестиції ще не вдалося досягти. Підтверджен-ням цього є Розпорядження Президента України від 3 січня 1996 р. "Про заходи щодо впорядкування оподаткування то-варів (роби, Іюслуї), що шпоріуюіьоя підирисмсшами з іноземними інвестиціями"7. Зазначеним Розпорядженням у зв'язку з неоднозначним тлумаченням на практиці механізму справляння податку на добавлену вартість та акцизного збору з товарів, що імпортуються підприємствами з іноземними інвестиціями, доручено Кабінету Міністрів України організу-вати та забезпечити вивчення в установленому порядку відповідної документації підприємств з іноземними інвести-ціями, щодо яких арбітражними судами було винесено рішен-ня про несправляння податку на добавлену вартість та акциз-ного збору з імпортованих товарів (робіт, послуг), для з'ясування порядку ціноутворення на відповідні товари (роботи, послуги). А це є однісю з важливих умов залучення інозем-них інвестицій в економіку України.

З другого боку ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Правила застосування Закону Ук-раїни "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язу-ють наявність пільг для іноземних інвесторів з фактом реє-страції підприємств з участю іноземного капіталу до 1 січня 1995р. Водночас підкреслюється, що прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до набрання чин-ності цим Законом, не оподатковується протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції (п 1 ст.7 Зако-ну України "Про оподаїкування прибутку підприємств"). Буквальне тлумачення закону свідчить, що термін "зареєстро-вані" відноситься саме до слова "підприємства", а не "Інвес-тицій". Закон України "Про режим іноземного інвестування" встановив що підприємства з іноземними інвестиціями спла-чують податки відповідно до законодавства України

Таким чином, підприємства за участю іноземного капіта-лу, що були зареєстровані як суб'єкти господарської діяль-ності до набуття чинності названого Закону, тобто до 1 січня 1995 р. зберігають право на отримання пільг, пере-дбачених Декретом Кабінету Міністрів України "Про ре-жим іноземного інвестування", за умови внесення кваліфі-каційної іноземної інвестиції протягом року з моменту реє-страції підприємства. Отже, іноземний інвестор, який виконав вимоги національного законодавства України щодо реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі шляхом внесення кваліфікації, частки статутного капги. І на мо-мент реєстрації, має право на отримання додаткових пільг, якщо іноземна інвестиція була зареєстрована вже у 1995 p., але не пізніше одного року з моменту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності3.

Законодавець встановив строк дії гарантій від зміни за-конодавства. До іноземних інвестицій протягом десяти років з дня набуття чинності такого законодавства на вимогу іноземного інвестора застосовується спеціальне законодав-ство, що діяло на момент реєстрації інвестицій. Щодо оподат-кування підприємств з іноземними інвестиціями застосовується спеціальне положення, відповідно до якого у разі, коли зако-нодавчими актами України встановлюються нові види податків, які не були передбачені ними на момент прийняття Декрету "Про режим іноземного інвестування", існуючі підприємства з іноземними інвестиціями звільняються від них на п'ять років. Власне, саме податкова система цікавить в першу чергу іноземних інвесторів. Тому різний підхід до термі-ну стабільності податкової нормативної бази й спеціального законодавства про іноземні інвестиції не сприяє виробленню єдиної політики щодо захисту іноземних інвестицій та їх за-лученню.

Ілюстрацією може служити прийнятий ЗО грудня 1995 р. У Росії Закон "Про угоди про розподіл продукції". Цей Закон встановлює правові основи відносин, що виникають у про-цесі вкладення російських та іноземних інвестицій у пошук, розвідку і видобування мінеральної сировини на території Російської Федерації. Іноземні інвестори зацікавлені в ос-воєнні російських родовищ, і на думку експертів, розвідка і розробка нафтових і газових родовищ у Росії може приверну-ти понад 100 млрд. доларів США у вигляді інвестицій від іноземних корпорацій.

Але названий Закон містить положення, яке встановлює право уповноважених державних органів приймаючої інвес-тиції держави в будь-який час в односторонньому порядку переглянути положення усієї угоди про розподіл продукції, з також переглянути структуру розподілу у сфері податків. Подібний закон, вважає Боб Ібед, директор програм у галузі енергетики і національної безпеки в Центрі стратегічних і міжна-родних досліджень, створить труднощі для іноземних нафто-вих корпорацій. На його думку, в таких умовах навряд чи можна буде говорити про значні іноземні капіталовкладення у розвиток й освоєння нафтових і газових родовищ у Росії.

Наступним видом державно-правових гарантій є гарантії