Наприклад, відповідно до договору за №1902юр/209-д від 1 травня 1992р. Львівське науково-виробниче об'єднан-ня "Карат" передало спільному підприємству фірмі "ЮС" в оренду приміщення у будинку №22 по вул.Патона у М.Львові. За оренду приміщення відповідач повинен був своєчасно сплачувати орендну плату. Однак свої зобов'я-зання він порушив і заборгував об'єднанню орендну плату в розмірі 3718208 карбованців, що є підставою достроково-го розірвання договору. Заборгованість СП фірма "ЮС" не погаси ча а претензію орендодавця залишила без відповіді. Крім цього, орендар перестав користуватися вказаним при-міщенням і вивіз з нього своє майно. Арбітражний суд Львівської області обгрунтовано вирішив розірвати договір оренди15.

У даному випадку іноземний інвестор не вправі вимагати повернення орендної плати, оскільки сам порушив умови цивільно-правової угоди, на основі якої здійснювалася інвес-тиція.

У забезпеченні захисту іноземних інвестицій важлива роль відводиться місцевим органам влади. Так, з метою створення умов для ефективнішого використання економічного потенціалу Закарпаття у липні 1995 р. Президент України видав Указ "Про заходи сприяння економічному і соціальному роз-витку Закарпатської області"16. Документом, зокрема, перед-бачено, що обласна держадміністрація виступає гарантом прав суб'єктів інвестиційної діяльності й захисту прав інвесторів, у т.ч. іноземних.

Таким чином, удосконалення системи правових гаран-тій захисту іноземних інвестицій сприятиме створенню умов для імпорту капіталу і забезпечить підвищення рівня вітчиз-няної економіки.

2. Проблеми майнової відповідальності за порушення законодавства про іноземні інвестиції

Однією з умов забезпечення майнових інтересів учас-ників інвестиційної діяльності є заходи цивільно-правової відповідальності. Підставою майнової відповідальності є правопорушення, яке виражається в протиправній поведінці (дії або бездіяльності) правопорушника. Майнова відпові-дальність покликана забезпечити належне виконання всіма учасниками інвестиційних відносин своїх обов'язків і ви-конує такі функції:

а) стимулююча - передбачає спонукання правопоруш-ника до припинення правопорушення та виконання обо-в'язку;

б) штрафна - полягає в несприятливих майнових на-слідках для правопорушника,

в) попередження правопорушника - виявляється в засто-суванні майнової відповідальності, коли не тільки усувають-ся наслідки інвестиційного правопорушення, але й створю-ються умови для його недопущення у майбутньому під загро-зою застосування майнових санкцій;

г) компенсаційна - полягає у відновленні майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компен-саційних майнових санкцій, які стягуються з правопорушни-ка.

Водночас в юридичній літературі немає єдності поглядів за умов, які становлять зміст коментованого правовідношення. Останнє мож-на вважати критерієм розмежування об'єкта права власності (який вже пере-буває у фактичному володінні іноземного інвестора) та набутого майнового права.

Звідси в інвестиційному законодавстві необхідно виділити розділ, який регулює порядок набуття іноземними інвесторами майнових прав. Звичайно, немає потреби детально регламентувати правові засади набуття таких прав. Вони повинні бути врегульовані в цивільному законодавстві України. У нор-мативній базі про іноземні інвестиції доцільно визначити особливості на-буття майнових прав власне іноземними інвесторами. Це сприятиме упоряд-куванню відносин, пов'язаних зі здійсненням іноземних інвестицій.

3. Державно-правові гарантії захисту іноземних інвестицій

3.1. Гарантії у разі зміни законодавства

Здійснення іноземних інвестицій тісно пов'язано з підприємницькою ді-яльністю. Остання, згідно з Законом України "Про підприємництво", визна-чається як самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття тор-гівлею з мстою одержання прибутку. Отже, інвестиційна діяльність пов'язана з певним ризиком для іноземного інвестора. Тому обсяг іноземних інвестицій значною мірою залежить від ефективності правових гарантій, передбачених в національному законодавстві. Правові гарантії встановлені і в міжнародних договорах України, положення яких трансформовані в національне законо-давство (зокрема, двосторонні договори про взаємний захист інвестицій).

У країнах, які мають спеціальне законодавство про іноземні інвестиції, передбачені положення щодо державно-правових гарантій захисту іноземних інвестицій. У цьому аспекті не є винятком законодавство України. Правові гарантії захисту іноземних інвестицій в інвестиційному законодавстві поді-ляються на:

1) гарантії від зміни законодавства;

2) гарантії від примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб;

3) компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам;

4) гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;

5) гарантії переказу доходів, прибутків та інших сум у зв'язку з іно-земними інвсспщіями.

Викликає інтерес аналіз кожної з перелічених груп державно-правових гарантій.

3.2. Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб

3.3. Компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам

З гарантією від примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб Ііспо пов'язана інша - компенсація і відшко-дування збитків іноземним інвесторам. Останні мають право на відшкоду-вання збитків, включаючи упущену вій оду й моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обо-в'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвести-ціями. Аналогічні положення закріплені в законодавстві про іноземні інвес-тиції інших країн - членів СНД. На засадах справедливої та ефективної ком-пенсації регулюються відносини по здійсненню іноземних інвестицій в між-народних договорах і конвенціях. Зокрема, \ вже згаданій Конвенції "Про захист іноземної власності" закріплено положення, що країни, які прийма-ють інвестиції, повинні дотримуватися взятих на себе зобов'язань стосовно власності громадян інших держав, тобто іноземних інвесторів. У разі неви-конання взятих на себе зобов'язань держава повинна забезпечити виплату справедливої компенсації згідно з положеннями названої Конвенції.

Законодавство України підкреслює, що виплачувана компенсація іно-земному інвестору має бути швидкою, адекватною, ефективною і визначе-ною на час фактичного здійснення рішення щодо відшкодування збитків. Таким чином, сума компенсації визначається розміром збитків, завданих іноземному інвестору. Під збитками в цивільному законодавстві розуміють