На наш погляд, у законодавстві про іноземні інвестиції доцільно перед-бачити конкретні строки виплати компенсації. Це посилило б дію комен-тованої державно-правової гарантії. Крім цього, видається необгрунтованим ототожнювати поняття компенсації та відшкодування збитків. Компенсація повинна стосуватися випадків реквізиції іноземних інвестицій. Усі втрати й збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок реквізиції, мають бути від-шкодовані за поточними ринковими цінами та/або на підставі обгрунтованих оцінок, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою.

Сума компенсації має виплачуватися у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті, відповідно до чинного законодавства України 3 моменту виникнення права на компенсацію й до моменту її виплати на с\'му компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку евровалют. Компенсація повинна виплачуватись у разі реквізиції у випадках, передбачених законом.

Підстави відшкодування збитків зовсім Інші. Зобов'язання по відшко-дуванню шкоди (збитків) належать до так званих позадоговірних зобов'язань. Умовами виникнення відповідальності за заподіяну шкоду є: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювана шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; г) вина.

Аналіз перелічених підстав виникнення зобов'язань по відшкодуванню заподіяної шкоди стосовно інвестиційної діяльності здійснюватиметься в па-раграфі про майнову відповідальність за порушення законодавства щодо іно-земних інвестицій. Але наведене свідчить, що підстави відшкодування збитків і компенсація майнових втрат, завданих інвестору внаслідок реквізиції іно-земної інвестиції, є за своїм правовим характером різними категоріями.

Якщо реквізиція здійснюється на основі й у випадках, передбачених за-коном, то однією з підстав відшкодування збитків є завжди неправомірна поведінка, тобто скоєння правопорушення. Тому, хоча за розміром відшко-дованих втрат ці категорії можуть збігатися, за правовим змістом їх не можна ототожнювати. Звідси - до державно-правових гарантій необхідно відносити прано іноземних інвесторів на компенсацію втрат у разі реквізиції здійснених інвестицій у розмірі їх вартості, а також упущену вигоду.

Відшкодування збитків іноземним інвесторам, заподіяних їм в результаті правопорушень, повинно регулюватися, виходячи із загальних засад цивіль-но-правової відповідальності. Звідси відшкодування шкоди, завданої непра-вомірними діями (або в результаті бездіяльності) державних органів України чи їх посадових осіб, а також внаслідок неналежного здійснення такими ор-ганами чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємств з іноземними інвестиціями, не можна вважати державно-правовою гарантією захисту прав іноземного ін-вестора.

Зміст гарантії презюмує забезпечення відповідних умов іноземному ін-вестору, передбачених законодавством. У разі обмеження державою в особі уповноважених органів у випадках, передбачених законодавством, майнових прав іноземних інвесторів (зокрема, при реквізиції), втрати повинні бути компенсовані. Тим самим держава приймає на себе зобов'язання гарантувати забезпечення майнових прав іноземних інвесторів.

З тих же міркувань не можна розглядати як правову гарантію захисту іноземних інвестицій ч. 2 ст. 55 Закону "Про власність", згідно з якою вилу-чення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадку та порядку, передбачених цим За-коном, а також Цивільним і Цивільним процесуальним кодексами Укра-їни.26" Адже держава не може виступати гарантом успішної підприємницької чи іншої діяльності іноземного інвестора. Крім цього, підставою виникнення зобов'язання може бути заподіяння шкоди самим інвестором.

Збитки, включаючи упущену вигоду, заподіяну іноземним інвесторам в результаті дій, бездіяльності або неналежного виконання державними орга-нами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обо-в'язків щодо іноземного інвестора, повинні відшкодовуватися виходячи із загальних засад цивільно-правової відповідальності.

У чинному законодавстві міститься положення, згідно з яким компен-сація виплачується у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті, відповідно до чинного валют-ного законодавства. Останнє регулює порядок надання ліцензій на виве-зення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здій-сненої на території України, але не стосується питання розміру і визначення валюти компенсації. Тому в законодавстві про іноземні інвестиції необхідно передбачити, що у разі відсутності можливості виплати компенсації у валюті, в якій здійснювалася інвестиція, відшкодунання втрат провадиться в іншій іноземній валюті за бажанням інвестора.

Таким чином, положення ст. 10 Закону України "Про режим іноземного інвестування" доцільно викласти в такій редакції: "Іноземні інвестори мають право на компенсацію втрат і збитків, заподіяних внаслідок реквізиції. Усі витрати і збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок цих дій, повинні бути відшкодовані за поточними ринковими цінами та/або на підставі об-грунтованої оцінки, підтвердженої незалежним аудитором чи аудиторською фірмою.

Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, має бути адекват-ною понесеним витратам і збиткам, визначеною на час фактичного здій-снення рішення щодо відшкодування збитків і виплачена в шестимісячний строк з дня здійснення реквізиції.

Сума компенсації має виплачуватися у валюті, в якій була здійснена інвестиція. У разі неможливості виплати компенсації у валюті, в якій була здійснена іноземна інвестиція, за бажанням інвестора компенсація випла-чується в будь-якій іншій прийнятній для нього валюті. З моменту виникнен-ня права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нара-ховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за якими лондон-ські банки надають позики першокласним банкам на ринку евровалют (ЛІБОР).

Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється з державного бюджету України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України".

3. 4. Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має пра-во на повернення своїх інвестицій в натуральній формі або