Гарантії у кримінальному процесі.

ПЛАН

Стр.

ВСТУП 3

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГАРАНТІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 4

2. ДОТРИМАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ФОРМИ – НЕВІД’ЄМНА ГАРАНТІЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА 8

3. РОЛЬ ПРИНЦИПІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ 10

4. ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 20

ВИСНОВОК 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35

ВСТУП

Під гарантіями розуміють все те, що сприяє забезпеченню, реалізації прав і законних інтересів особи (засоби, умови, правовий статус, діяльність і др.). Існує загальноприйнятий розподіл гарантій прав особи на загальні і спеціальні. До загальних відносяться соціально-економічні, політичні, ідеологічні умови життя суспільства. До спеціальних - власне юридичні (правові) гарантії.

Юридичні (правові) гарантії - це сукупність правових норм, які визначають обсяг прав, свобод і обов'язків громадян, а також встановлюють способи їх охорони від різних порушень і засоби реалізації. Юридичні гарантії у свою чергу поділяються на конституційні і галузеві - тобто гарантії, існуючі в конкретних галузях права (кримінально-правові, цивільно-правові, цивільно-процесуальні і др.).

Всі види гарантій, будучи цілком самостійними категоріями, тісно взаємодіють між собою і багато в чому взаємообумовлені одна одною. Тому, аналіз кримінально-процесуальних гарантій і специфіка їх вияву в окремих стадіях кримінального судочинства не можлива без інших гарантій, як юридичних, так і загальних. Забезпечення юридичного статусу особи в суспільстві визначається всією системою гарантій.

Гарантії кримінального процесу існують як система, тобто щось ціле, єдність закономірно розташованих частин, що знаходяться у взаємному зв'язку. При здійсненні судочинства, в якійсь конкретній ситуації може проявлятись дія лише однієї гарантії, наприклад, права суб'єкта кримінального процесу на оскарження рішення посадової особи. Але її реалізація неможлива без взаємозв'язку з іншими гарантіями процесу (принципами, обов'язками посадових осіб та ін.). Тому окремі гарантії можуть розглядатися тільки в статиці. В динаміці вони існують лише як система. Лише система гарантій може забезпечити дотримання прав і законних інтересів особи і досягнення цілей кримінального судочинства.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГАРАНТІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Важливу роль у забезпеченні законності і справедливості кримінального судочинства відіграють процесуальні гарантії, які багато вчених розглядають як засоби забезпечення досягнення мети кримінального процесу взагалі, так і прав учасників процесу зокрема. В зв'язку з цим виділяють процесуальні гарантії прав окремих суб'єктів і правосуддя в цілому, між якими існують співвідношення цілого і частини [15, c. 32].

Процесуальні гарантії, на думку М. М. Михеєнка, — це передбачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення завдань кримінального судочинства й охорони прав і законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь [27, c. 8]. Але процесуальні гарантії не окремі розрізнені засоби, а цілісна система таких засобів, які в сукупності і забезпечують правосуддя. По суті, процесуальна форма і створює систему таких гарантій.

Процесуальні гарантії — закладена в процесуальній формі система правових засобів, які забезпечують встановлення об'єктивної істини й справедливість правосуддя, можливість усіма суб'єктами кримінального процесу реалізувати свої права, свободи й обов'язки, досягнення мети й виконання завдань кримінального судочинства.

У теорії кримінального процесу виправдано буде розглядати такі, характеризовані співвідношенням цілого й частини, поняття, як "гарантії правосудця", "гарантії встановлення об'єктивної істини", "гарантії захисту прав і свобод людини".

Встановлення об'єктивної істини — головна передумова справедливості кримінального судочинства, здійснення правосуддя. Справедливий судовий вирок чи інше процесуальне рішення можливі тільки у справі, щодо якої встановлена істина—висновки відповідають тому, що мало місце в дійсності. Висновки будуть відповідати істині, якщо вони засновані на достовірних фактичних даних як доказах. Для забезпечення одержання саме таких доказів і направлені процесуальні гарантії встановлення істини, виражені в процесуальній формі провадження слідчих й інших процесуальних дій.

Гарантіями встановлення об'єктивної істини виступає як процесуальна форма в цілому, так і окремі інститути кримінального процесу: принципи кримінального процесу, доказове право, інститути слідчих дій, інститут судового слідства і судових дебатів тощо.

Водночас, у процесі встановлення істини (збирання, дослідження, перевірки доказів) слідчий, орган дізнання, прокурор, суд, захисник вступають у правовідносини з іншими учасниками процесу та громадянами. Наприклад, для одержання доказів виникає потреба в освідуванні людини, проведенні обшуку, виїмки поштової кореспонденції. Де межі втручання в сферу особистого життя людини, в права й інтереси громадянина? Це одне з найскладніших питань.

Кримінально-процесуальна діяльність повинна бути направлена не тільки на захист інтересів людини, суспільства й держави від злочинних посягань, а й захищати самі права і свободи людей. Права і свободи людини мають найвищу соціальну й юридичну цінність, а їх захист визначає направленість діяльності держави [21, c. 12].

Права людини являють собою комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, що обумовлені фактом існування людини в цивілізованому суспільстві та одержали юридичне закріплення.

Свобода — юридична можливість людини поводитись відповідно до своїх волевиявлень, робити все, що бажається, але тільки те, що не заборонено законом і не спричиняє шкоди правам і свободі інших людей. Абсолютна свобода — це свобода робити все, що бажається, дійсна правова свобода — свобода робити все, що подобається, але без шкоди свободі й правам інших людей.

Право виступає як мірою й засобом забезпечення свободи, так і засобом обмеження свободи й влади, які неузгоджені з суспільством і уявленнями людей про справедливість.

У значній мірі право взагалі, а процесуальне в особливості виступають засобом обмеження й урегулювання влади.

Очевидно, що процесуальна форма повинна включати таку систему гарантій, яка забезпечувала б як встановлення істини, так і захист прав і свобод людини.

Тут може мати місце конкуренція цінностей і конфлікт інтересів. Для забезпечення