У цілому ця думка змістовна, але не може не викликати доповнень, зауважень і більш глибокого розгляду.

По-перше, в конституції України знайшли відображення і такі загальноюридичні принципи, як справедливість, відповідальність держави за шкоду, заподіяну громадянинові державними органами чи їх посадовими особами (ст. 56 Конституції України) [1]. На підставі цих положень у кримінальному процесі виник і розвивається інститут реабілітації незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності, відшкодування їм моральної і матеріальної шкоди. Першоджерелом цього інституту є принцип реабілітації невинуватих осіб, закріплений у ст. 56 Конституції України.

По-друге, в кримінальному процесі гарантується захист не лише окремих конституційних прав і свобод людини (недоторканність житла, особи тощо), а й повинно забезпечуватись забезпечення всіх гарантованих конституцією і міжнародними правовими актами прав і свобод людини (непорушність права приватної власності тощо).

Тому доцільно вести мову про єдиний принцип кримінального процесу — принцип забезпечення прав і свобод людини, в рамках якого знаходять окреме проявлення його функціональні інститути: забезпечення недоторканності особистого життя особи, житла, таємниці телефонних розмов, листування, телеграфної та іншої кореспонденції, непорушності права власності.

По-третє, до принципів кримінального процесу, на нашу думку, слід відносити такі загальні і фундаментальні положення: документування процесуальних дій і рішень (ст. 129 п.7 Конституції України); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу, повага та захист честі і гідності людини; гарантованість доступу до правосуддя; забезпечення ознайомлення обвинувачуваного з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; прокурорський нагляд на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором в суді; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; неприпустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів, заборона повороту до гіршого стосовно обвинуваченого в апеляційній та касаційній стадіях процесу. Детальніше про ці засади йтиметься при їх окремому розгляді.

У кримінальному процесі знаходять закріплення принципи різного рівня узагальненості: загальноправові принципи — принципи, характерні для всіх галузей права (наприклад, законність, справедливість, рівність людей перед законом і судом); міжгалузеві — принципи, характерні для деяких галузей права (наприклад, притаманні як цивільному, так і кримінальному процесу принципи гласності судового процесу, об'єктивної істини, незалежності суддів); галузеві принципи — принципи, характерні тільки для окремої галузі права (наприклад, щодо кримінального процесу, то це презумпція невинуватості обвинуваченого, публічність, недопустимість примусу до свідчень проти самого себе і своїх близьких родичів та членів сім'ї тощо). Зауважимо, що діюча система принципів кримінального процесу успадкована українською процесуальною наукою від теорії процесу радянських часів.

З урахуванням історичного та світового досвіду, положень міжнародних правових актів та сучасних досягнень юридичної науки така система вимагає коректив і подальшого розвитку. Зокрема, подальшої розробки потребують саме галузеві, сугубо процесуальні принципи, які визначають особливості саме кримінального процесу. Аналіз співвідношень загальноправових, міжгалузевих і галузевих принципів показує дуже малу частку саме галузевих принципів у цілісній системі таких.

Таким чином, висловлювалась думка про необхідність поповнити концептуальну модель системи принципів кримінального процесу [19, с. 7-13], а саме:

систему галузевих принципів, які визначають особливості саме кримінального процесу, доповнити такими засадами, як: недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу; допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; незалежність слідчого; прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; недопустимість щодо правового стану обвинуваченого повороту до гіршого в касаційній стадії процесу; реабілітація невинуватих; документованість процесуальних дій і рішень;

систему міжгалузевих принципів доповнити засадами: гарантованість доступу до правосудця;

систему загальноправових принципів доповнити засада-* ми — повага та захист честі і гідності людини; презумпція добропорядності людини; забезпечення захисту прав і свобод людини (недоторканність особи, житла, сфери особистого життя, таємниця листування, телефонних та інших розмов, таємниця банківських вкладів, непорушність права власності та інші); гуманізм, толерантність і справедливість.

Отже, принципами кримінального процесу є:*

Встановлення об'єктивної істини.*

Забезпечення захисту прав і свобод людини.*

Недоторканність сфери особистого життя.*

Недоторканність особи.*

Недоторканність житла.*

Забезпечення таємниці листування, телефонних та інших розмов, телеграфної і поштової кореспонденції.*

Забезпечення таємниці банківських вкладів.*

Непорушність права власності.*

Повага та захист честі і гідності людини.*

Презумпція невинуватості обвинувачуваного.*

Презумпція добропорядності людини.*

Рівність людей перед законом і судом.*

Гарантованість доступу до правосуддя та забезпечення права на судовий захист.*

Здійснення правосуддя тільки судом.*

Забезпечення обвинувачуваному права на захист,*

Недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких).*

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.*

Допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності.*

Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини*

Незалежність слідчого.*

Забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення.*

Прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання обвинувачення в суді прокурором.*

Публічність.*

Гласність судового розгляду