ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або

державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи

при цьому його змісту.

2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення

допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк,

протягом якого судове рішення може бути подане для примусового

виконання.

3. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення

протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере

участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою

про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у

справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним

чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення

рішення.

4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє

перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для

примусового виконання.

5. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше

наступного дня після її постановлення надсилається особам, які

беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у

судовому засіданні.

6. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його

роз'ясненні може бути оскаржено.

Глава 6

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЯХ

АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ

Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо

оскарження нормативно-правових актів

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд

адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради

України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та

розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради

Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної

сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних

органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки

Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого

самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо

яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом

правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі

щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує

відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей

акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо

оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час

і місце судового розгляду адміністративної справи.

5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім

днів до судового розгляду.

6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі

заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий

розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб,

якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових

актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного

місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках

з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може

продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи

таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили,

повністю або в окремій його частині.

9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового

акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту

вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих

положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в

адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у

справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними

або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної

сили.

10. Постанова суду у справах щодо оскарження

нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.

11. Резолютивна частина постанови суду про визнання

нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає

правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним

невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було

офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли

питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність

його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду

іншої адміністративної справи.

Стаття 172. Особливості провадження у справах щодо

оскарження рішень, дій або бездіяльності

виборчих комісій, комісій з референдуму,

членів цих комісій

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих

комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти

відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також

ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання

референдуму.

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних

виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи

бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих

комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі

права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі

референдуму його особисто.

3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої

комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи

всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого

адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або

бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії

оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна

юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної

Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи

Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення

місцевих виборів; територіальної (окружної) виборчої комісії щодо

підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського

міського голови; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо

підготовки та проведення виборів Президента України, народних

депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії

Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також

членів зазначених комісій оскаржуються до окружного

адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

5. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з

референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи

бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї

статті, оскаржуються до місцевого загального суду як

адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої

комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути

подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня

прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої

комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце

до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у

строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше

двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

8.