справі. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які

оскаржуються.

2. Одночасно зі скаргою подається документ про сплату

судового збору. За подання і розгляд скарги з підстави,

встановленої пунктом 2 статті 237 цього Кодексу, судовий збір не

сплачується.

3. До форми і змісту скарги, яка подається до Верховного Суду

України, застосовуються правила, встановлені цим Кодексом для

касаційної скарги.

4. При надходженні скарги, оформленої без дотримання вимог,

встановлених цією статтею, застосовуються правила статті 108 цього

Кодексу, про що суддею Верховного Суду України протягом десяти

днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.

Стаття 240. Допуск скарги до провадження за

винятковими обставинами

1. Допуск скарги до провадження за винятковими обставинами

здійснюється колегією суддів Судової палати в адміністративних

справах Верховного Суду України за участі не менше двох третин її

чисельності (але не менше п'яти суддів) протягом п'ятнадцяти днів

після надходження скарги без виклику осіб, які беруть участь у

справі. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку

на оскарження за винятковими обставинами. ( Частина перша статті

240 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2953-IV ( 2953-15 )

від 06.10.2005 )

2. Скарга вважається допущеною до провадження за винятковими

обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли

висновку про необхідність цього.

3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову в

цьому суд постановляє ухвалу, яку не може бути оскаржено. Ухвала

про допуск скарги і витребування справи надсилається до

відповідного суду.

4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи

надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у

справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.

5. Якщо скарга допущена до провадження за винятковими

обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних

рішень.

6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2

статті 237 цього Кодексу, положення частин першої - четвертої цієї

статті не застосовуються.

Стаття 241. Порядок провадження за винятковими обставинами

1. Справа в порядку провадження за винятковими обставинами

розглядається колегією суддів Судової палати в адміністративних

справах Верховного Суду України за участі не менш як двох третин

її чисельності (але не менше п'яти суддів).

2. Якщо виявлено неоднакове застосування судами касаційної

інстанції одного і того самого положення закону, то справа

розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних

судових палат Верховного Суду України. Судовий склад спільного

засідання палат формується головами відповідних палат у рівній

кількості. Головує на спільному засіданні почергово голова

відповідної палати. ( Частина друга статті 241 в редакції Закону

N 2953-IV ( 2953-15 ) від 06.10.2005 )

3. Провадження за винятковими обставинами здійснюється за

правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження,

з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Стаття 242. Повноваження Верховного Суду України

за наслідками провадження за

винятковими обставинами

1. За наслідками провадження за винятковими обставинами

більшістю голосів колегії суддів приймається одна з таких постанов

Верховного Суду України:

1) про повне або часткове задоволення скарги;

2) про відмову в задоволенні скарги.

2. Судді Верховного Суду України, які не погоджуються з

постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до

постанови.

3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і не може

бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237

цього Кодексу.

Стаття 243. Постанова Верховного Суду України про

задоволення скарги

1. Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції

однієї й тієї самої норми права.

2. Якщо Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове

рішення є незаконним, він скасовує його повністю або частково і

направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи

касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим

допустив порушення норми матеріального чи процесуального права,

яке призвело до неправильного вирішення справи. Верховний Суд

України може також скасувати судові рішення судів апеляційної або

касаційної інстанції і залишити в силі помилково скасовані судові

рішення судів першої або апеляційної інстанції.

3. Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі визнання

судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої

визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання

України. При цьому Верховний Суд України може скасувати його

повністю або в частині та направити справу на новий розгляд до

суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того,

суд якої інстанції першим допустив порушення міжнародних

зобов'язань. Верховний Суд України може також скасувати судові

рішення і прийняти нову постанову.

4. Постанова Верховного Суду України про задоволення скарги

повинна бути вмотивованою.

Стаття 244. Постанова Верховного Суду України про

відмову в задоволенні скарги

1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо

обставини, які стали підставою для провадження за винятковими

обставинами, не підтвердилися.

2. Якщо в разі виявлення неоднакового застосування судом

(судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права

Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є

законним, він відмовляє в задоволенні скарги і констатує

порушення, яке допущено в іншому судовому рішенні суду касаційної

інстанції, яке не було оскаржене.

3. Постанова Верховного Суду України про відмову в

задоволенні скарги повинна бути вмотивованою.

Глава 4

ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 245. Підстави для провадження за

нововиявленими обставинами

1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може

бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за

нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути

відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили,

завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного

висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості

документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення

незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини

судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне

або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для

прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить

переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України

неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого

положення, застосованого судом при