4.2. Звільнення від відбуття покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру

Частина 1 ст. 105 передбачає звільнення від покарання, яке здійснюється шляхом постановлення обвинувального вироку, що пов'язане з докором з боку держави за вчинений неповнолітнім злочин і є формою реалізації кримінальної відповідальності.

Таке звільнення є правом, а не обов'язком суду. Умовами його застосування є щире розкаяння неповнолітнього у вчиненому ним злочині та бездоганна поведінка на момент постановления вироку, які свідчать, що неповнолітній не потребує застосування покарання для досягнення мети виправлення. Ще однією передумовою застосування є те, що вчинений неповнолітнім злочин не повинен відноситись до категорії тяжких або особливо тяжких, це може бути тільки злочин невеликої чи середньої тяжкості (їх визначення даються в ч.ч. 2та 3 ст.12).

При звільненні від покарання за передбачених ч. 1 ст.105 умов, яке є факультативним, суд обов'язково застосовує примусові заходи виховного характеру, їх примусовість полягає в тому, що вони застосовуються незалежно від бажання, згоди чи навіть всупереч бажанню неповнолітнього.

В КК застосування судом примусових заходів виховного характеру може мати місце у трьох правових ситуаціях: а) при звільненні від кримінальної відповідальності неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості (ч. 1 ст.97); б) до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК (ч. 2 ст.97); в) при звільненні від покарання неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої чи середньої тяжкості (ч. 1 ст.105), що не тягне за собою судимості (ч. 1 ст.108, ч. З ст.88).

В усіх трьох випадках примусовими заходами виховного характеру є заходи, вичерпний перелік яких дає ч. 2 ст.105.

Вони є заходами державного впливу, альтернативними по відношенню до кримінального покарання, хоча також спрямовані на виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин. Центр ваги при їх застосуванні переноситься на соціальну допомогу, підтримку, контроль. Це відповідає характеристиці подібних заходів як альтернативних покаранню Мінімальними стандартними правилами ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (п.18.1).

При обранні для застосування конкретного виду примусового заходу виховного характеру суд має всебічно врахувати характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, обставини його вчинення та роль у його вчиненні неповнолітнього, вплив дорослих, особу неповнолітнього, умови його життя та виховання, стан здоров'я та рівень розвитку, інші особливості особи неповнолітнього.

Застереження є найм'якішим видом примусових заходів виховного характеру і полягає в оголошенні судом у судовому засіданні в обвинувальному вироку засудження поведінки неповнолітнього, який вчинив злочин. Існує практика додаткового усного роз'яснення неповнолітньому та присутнім у залі судового засідання його батькам чи особам, які їх заміняють, суті та значення застосованого до неповнолітнього іменем держави заходу.

Обмеження судом в обвинувальному вироку дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього як примусовий захід виховного характеру, передбачений п.2 ч. 2 ст.105, не знайшов у КК спеціальної регламентації ні щодо тривалості його застосування, ні щодо форм його прояву. Очевидно, тривалість його застосування має бути обумовлена фактом досягнення виправлення, але не пізніше ніж до досягнення 18 років. Тривалість його визначається судом (ч. З ст.105).

Бажано, щоб форми прояву розглядуваного примусового заходу були регламентовані в законі. Наявний нормотворчий та практичний досвід інших країн (зокрема, Російської Федерації) свідчить про можливість таких його форм, як заборона відвідування певних місць, використання певних форм дозвілля, в тому числі пов'язаних з керуванням механічним транспортним засобом, полюванням, обмеження перебування поза домівкою в певний період доби, виїзду в інші місцевості без дозволу спеціалізованого органу (ними можуть бути, зокрема, служби у справах неповнолітніх, кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ, передбачені Законом "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. зі змінами від 8 липня 1999 р.) та таких вимог, як вимога повернутись в освітній заклад або працевлаштуватись з допомогою спеціалізованого органу, вимога припинити спілкування з раніше судимою особою, що справляє негативний вплив на неповнолітнього, тощо [8].

Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, полягає у покладенні судом на таких осіб обов'язку посилити вихований вплив, систематично контролювати поведінку неповнолітнього. Під особами, які заміняють батьків, розуміються усиновителі, опікуни та піклувальники [15]. Суд має переконатися, що той, кому неповнолітній передається під нагляд, правильно оцінює вчинене підлітком, має на останнього позитивний виховний вплив і здатний забезпечити щоденний нагляд і контроль. Закон не вимагає одержання згоди згаданих осіб на передачу їм неповнолітнього під нагляд, але така згода потрібна, оскільки її відсутність ставить під сумнів досягнення позитивного результату застосування розглядуваного заходу.

В той же час згода особи без реальної спроможності здійснювати ефективний виховний вплив та реальний контроль за поведінкою підлітка не повинна бути доводом на користь передачі його під нагляд такій особі. Передача неповнолітнього під нагляд окремих громадян полягає в покладенні на них обов'язків по вихованню і контролю за поведінкою піднаглядного. Вона можлива лише на прохання громадян, якими звичайно мають бути особи, які добре проявили себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільне корисної діяльності.

"Неприпустимо передавати неповнолітнього під нагляд батькові або матері, які позбавлені батьківських прав, а також батькам чи іншим особам, котрі через свою поведінку не здатні позитивно впливати на нього" (абз. З п.6 постанови).

Передача неповнолітнього під нагляд педагогічного або трудового колективу полягає в покладенні судом на такий колектив