у виді позбавлення волі, відповідно до положень п.п.6-9 ст.89; в положенні п.1 ч. 2 ст.108 про те, що не вважаються судимими особи, засуджені до будь-якого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання, а не тільки щодо частини таких видів покарань відповідно до положень п.п.3, 4 ст.89.
Дострокове зняття судимості допускається відповідно до ч. З ст.108 лише щодо особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливе тяжкий злочин (тоді як відповідно до положень ч. 1 ст.91 - після покарання у вид1 обмеження, а також позбавлення волі - за злочин будь-якої категорії тяжкості). Ця специфіка обумовлена тим, що обмеження волі до неповнолітніх не застосовується, відповідно до п.1 ч. 2 ст.108 з виконанням будь-якого покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, особа вважається такою, що не має судимості, при відбутті ж покарання особою, яка вчинила злочин у віці до вісімнадцяти років, у виді позбавлення волі за нетяжкий та середньої тяжкості злочин строк погашення судимості становить всього 1 рік.
Однаковими є положення статей 108 та 91 про те, що питання про дострокове зняття судимості з особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі, може бути вирішене, коли вона зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення і лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості.
Порядок зняття судимості встановлюється КПК (ч. 3 ст.91). За чинним КПК це ст.414 [7].
ВИСНОВОК
На підставі даної курсової роботи можна зробити висновок, що поряд із загальними положеннями, що належать до питань кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини, кримінальний закон передбачає певні особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Встановлюючи ці особливості, законодавець виходить з психологічної характеристики цього віку: нестійкості психічних процесів, відсутності достатнього життєвого досвіду, знань, навичок соціальної поведінки. Така психофізична незавершеність процесу формування особи призводить до нездатності повною мірою( на рівні психофізичного розвитку дорослої особи) усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність такого складного соціального явища як злочин, давати адекватну оцінку своїм вчинкам.
Виходячи з цього, кримінальний закон згідно п.3 ч.1 ст.66 КК України передбачає, що вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує покарання. Ця норма відображає стійку тенденцію пом'якшення відповідальності неповнолітніх, яка визнана передусім у законах України "Про охорону дитинства" в редакції від 7 березня 2002 р.; "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" від 21 червня 2001 р., в яких викладено основні засади охорони дитинства та основи державної політики у цій сфері. Ця ж тенденція послідовно відображена в розділі ХУ КК України.
Вичерпний перелік основних і додаткових покарань, які можуть застосовуватись до неповнолітніх за вчинення злочинів, міститься у ст.98 КК України. В самому змісті, умовах застосування цих видів покарань є певні особливості порівняно з аналогічними покараннями в їх застосуванні до повнолітнього. Ці особливості в цілому відображають загальну тенденцію пом'якшення кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
Наявність у Кримінально-процесуальному кодексі України норм, якими врегульовуються особливості судочинства у справах про злочини і суспільне небезпечні діяння, вчинені особами, які не досягли повноліття, узгоджується з вимогами Мінімальних стандартних правил ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.
Суди при розгляді справ про злочини неповнолітніх додержують вимог законодавства України у справах про злочини неповнолітніх, своєчасний та якісний судовий розгляд справ такої категорії є важливим засобом запобігання злочинності. Кримінальні справи щодо неповнолітніх розглядаються судами загальної юрисдикції, які здійснюють судочинство у кримінальних справах відносно усіх осіб, що вчинили злочини. Такий порядок провадження у кримінальних справах неповнолітніх не позбавлений фактора негативного впливу на підлітків, особливо малолітніх. Для запобігання цьому в Україні, як зазначено в ст.125 Конституції України, повинна бути створена система спеціалізованих судів у справах неповнолітніх.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.
Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 р.
Конституція України від 28.06.1996 р. [http://www.rada.gov.ua/].
Кодекс законів про працю від 10.12.1971 № 322-VIII Затверджується Законом N 322-VIII ( ) від 10.12.71. // [http://www.rada.gov.ua/].
Кримінальний кодекс України в редакції від 5 квітня 2001 року. // [http://www.rada.gov.ua/].
Кримінальний кодекс Української РСР в редакції від 1960 року. // [http://www.rada.gov.ua/].
Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений Законом від 28.12.60 (1000-05 ) ВВР, 1961, N 2 ст. 15 // [http://www.rada.gov.ua/].
Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 р. // [http://www.rada.gov.ua/].
Положення про дисциплінарну кімнату спеціальної загальноосвітньої школи і спеціального училища для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, затверджене наказом Міносвіти від 25 серпня 1994 р. №256 // [http://www.rada.gov.ua/].
Положення про загальноосвітню школу соціальної реабілітації, Положення про професійне училище соціальної реабілітації, які були затверджені постановою KM від 13 жовтня 1993 р. №859 (в редакції від 11 серпня 1995 р.) // [http://www.rada.gov.ua/].
Положення про судових вихователів від 15 листопада 1995 р. №478/63/715 // [http://www.rada.gov.ua/].
Постанова ПВСУ "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990 р. №5.
Постанова ПВСУ "Про практику застосування судами України законодавства пре відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" від 22 грудня 1983 р. №6.
Постанова ПВСУ "Про практику застосування судами України законодавства в справах про злочини неповнолітніх і про втягнення їх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" від 26 червня