“Кримінально-правова характеристика злочину незаконна порубка лісу”

ЗМІСТ

Стр.

Вступ

Розділ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Розділ ІІ ЛІС ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

Розділ ІІІ СКЛАД ЗЛОЧИНУ НЕЗАКОННА ПОРУБКА ЛІСУ

3.1. Об’єктивні ознаки злочину незаконна порубка лісу

3.2. Суб’єктивні ознаки злочину незаконна порубка лісу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ.

Розвиток виробництва i господарська діяльність, в ході яких людина почала використовувати дедалі більшу кількість природних ресурсів, обумовили порушення рівноваги в навколишньому природному середовищі i погіршення екологічної ситуації. Це загострює увагу до екологічних проблем i, перш за все, до втрат значної частини лісових ресурсів.

В умовах зростаючого антропогенного впливу проблема попередження, деградації i збереження навколишнього природного середовища, а також проблема раціонального лісокористування i охорони лісових ресурсів набувають щораз більшого суспільного значення.

На території України склалася напружена екологічна ситуація, а в деяких районах навіть критична. Довготривале, недостатньо екологiчно обгрунтоване використання лісових ресурсів, нераціональне ведення лiсового господарства без врахування екологiчних функцій лiсiв призвело до посилення ресурсної напруженостi, виникнення цiлого ряду екологiчних проблем i прогресуючого зростання факторiв "екологiчного ризику", а саме забруднення атмосферного повiтря, погiршення умов проживання людей, зниження продуктивності сільськогосподарських лiсових угiдь.

Серйозної шкоди лісам завдають незаконні рубки лісу. Хижацькими рубками винищуються ліси особливо цінних порід, які знаходяться неподалік населених пунктів, впродовж доріг без екологічних вимог.

Наслідком споживацького та хижацького ставлення до лісів України є виникнення паводків, зсувів, ерозії ґрунтів, зменшення водності рік.

Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена всім вищеперечисленим, а також відсутністю комплексних праць з цього питання.

Метою дослідження є поглиблення знань кримінального права в галузі правової охорони лісів. Ця мета зумовила наступні завдання для пошуку:

Визначити загальну характеристику злочинів проти довкілля.

Уточнити юридичне поняття лісу, як об’єкту правової охорони.

Дослідити особливості кримінально-правової відповідальності за незаконну порубку лісу.

Об’єктом дослідження є сукупність нормативно-правових актів, що стосуються кримінально-правової відповідальності за незаконну порубку лісу, а також наукові праці з цього питання.

Мета і завдання кваліфікаційної роботи зумовили її структуру. Вона складається зі вступу, трьох розділів, що містять два підрозділи, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДIЛ I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Життя суспільства пов’язане з впливом на природне середовище, яке зазнає дедалі більшого техногенного навантаження. Невжиття відповідних заходів веде до забруднення навколишнього середовища, погіршення умов існування людини. Усе гостріше постає питання про збереження навколишнього природного середовища як умови виживання людини.

На даному етапі розвитку суспільства основним джерелом шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що призводить до знищення або виснаження природних ресурсів, руйнування екологічних систем i зв’язків, завдає шкоду життю i здоров’ю людини є господарська діяльність. Сфера взаємодiї природи i людини включає в себе множиннiсть природних i соцiальних зв’язкiв, якi впливають на стан економічних вiдносин в суспiльствi, на екологiчнi стосунки з природою, на стан природнього середовища та якiсть виконуваних природою функцiй по забезпеченню життєдiяльностi людини [14;с.4].

Iз метою досягнення сталого економiчного та соцiального розвитку держави потрiбнi здiйснення екологiчної полiтики, спрямованої на збереження безпечного для iснування живої i неживої природи навколишнього середовища, захисту життя i здоров’я населення вiд негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягненням гармонiйної взаємодiї суспiльства i природи, охорона, рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв. [4;с.41].

Вiдповiдно до статтi 16 Конституцiї України "Забезпечення екологiчної безпеки i пiдтримання екологiчної рiвноваги на територiї України, подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави", а також згiдно з ч.l ст.5О Конституцiї України "кожен має право на безпечне для життя i здоров’я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди".

Отже, право на безпечне для життя i здоров’я довкiлля пов’язане з обов’язком держави по забезпеченню екологiчної безпеки i пiдтриманню екологiчної рiвноваги на територiї України. "Екологiчна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погiршення екологiчної обстановки для здоров’я людей. [4;с.41].

Екологiчна безпека гарантується здiйсненням широкого комплексу взаємопов’язаних полiтичних, економiчних, технiчних, органiзацiйних, державно- правових та iнших заходiв.

В арсеналі заходiв забезпечення екологiчної безпеки знаходиться й iнститут правової вiдповiдальностi, включаючи кримiнальну. У чинному Кримiнальному Кодексі норми про вiдповiдальнiсть за екологiчнi злочини мiстяться в окремому розділі 8 "Злочини проти довкiлля". На відміну від попереднього Кримінального кодексу 1961 року де норми, що стосувалися екологічних злочинів містилися в різних главах.

Питання про родовий об’єкт злочинiв проти довкілля у доктринi кримінального права не знайшло однозначного вирішення.

Вiдповiдно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища": "Державнiй охоронi i регулюванню пiдлягають: навколишнє природне середовище, як сукупнiсть природних i природно - соцiальних умов та процесiв, природнi ресурси, як залученi в господарський обiг, так i не використовуванi в народному господарствi в даний період: земля, надра, води, атмосферне повiтря, лiс та iншi природнi комплекси.

Особливiй державнiй охоронi пiдлягають територiї та об’єкти, визначенi вiдповiдно до законодавства України".

Отже, родовим об’єктом цих злочинiв є така соцiальна цiннiсть, як оточуюче людину природне середовище, тобто довкілля, що характеризується станом екологiчної рiвноваги та екологiчної безпеки i уможливлює саме iснування людини. Складовими родового об’єкта цих злочинiв є суб’єкт суспiльних вiдносин - населення України, належне цьому суб’єкту благо - природна можливiсть iснування, предмети, залученi в сферу суспiльних вiдносин - земля, її надра, вода, атмосферне повiтря, рослинний i тваринний свiт.

Перелік злочинів, що містяться в розділі 8 “Злочини проти довкілля” є досить широким і вигідно відрізняє Кодекс 2001 року від його попередника 1961 року, оскільки охоплює всю сферу відносин в галузі охорони