Вважаю, що не буде зайвим навести перелік цих норм:

Порушення правил екологічної безпеки (ст.236);

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст.237);

Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст.238);

Забруднення або псування земель (ст.239);

Порушення правил охорони надр (ст.240);

Забруднення атмосферного повітря (ст.241);

Порушення правил охорони вод (ст.242);

Забруднення моря (ст.243);

Порушення законодавства про континентальний шельф України (ст.244);

Знищення або пошкодження лісових масивів (ст.245);

Незаконна порубка лісу (ст.246);

Порушення законодавства про захист рослин (ст.247);

Незаконне полювання (ст.248);

Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст.249);

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст.250);

Порушення ветеринарних правил (ст.251);

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст.252);

Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст.253);

Безгосподарське використання земель (ст.254);

Предметом злочинів проти довкілля є компоненти природного середовища - земля, її надра, вода, атмосферне повiтря, рослинний та тваринний свiт. У їх створення не вкладено людську працю, i вони не набули якостi майна. Це можуть бути такi компоненти, якi хоч i акумулюють певну кiлькiсть людей праці, наприклад, лiс, що вирiс iз лiсопосадок пiд час лiсовiдновлюваних робiт, вирощені i випущені в природнi водойми мальки цiнних порiд риб, але їх розвиток вiдбувається в природних умовах. Вони не вилученi з природного середовища людською працею i цим відрізняються вiд предмета злочинiв проти власностi. [28;с.528].

Пленум Верховного Суду України слушно зазначив: "Дiї осiб, винних у незаконному виловi риби, добуваннi водяних тварин, що вирощують пiдприємствами i органiзацiями в спецiально влаштованих чи пристосованих водоймах, або заволодiнню рибою, водними тваринами, вiдловленими цими органiзацiями, або перебуваючими в розплiдниках i вальєрах дикими тваринами i птицею, пiдлягають квалiфiкацiї як розкрадання державного чи колективного майна.

У зв’язку з цим судам при розглядi справ слiд з’ясувати, в яких водоймах виловлено рибу або водних тварин, де вирощено диких тварин i птахiв, i залежно вiд встановленого квалiфiкувати дiї винних. [29;с.34].

Об’єктивна сторона бiльшостi екологiчних злочинiв характеризується дією (Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст.252), Незаконне полювання (ст.248), Незаконна порубка лісу (ст.246)), деяких - дiєю або бездiяльнiстю (Порушення ветеринарних правил (ст.251), Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст.253)); а злочину передбаченого ст. 254 Безгосподарське використання земель - бездiяльнiстю. Значна частина злочинів проти довкілля належать до злочинiв з формальним складом i є закiнченими в момент вчинення самого дiяння, деякi належать до злочинiв з матерiальним складом (Незаконна порубка лісу (ст.246), Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст.252)) та формально- матерiальним складом (Незаконне полювання (ст.248), Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст.249)). Майже всi злочини проти довкілля виявляються у порушенні відповідних правил природокористування або охорони навколишнього природного середовища i диспозиції норм, що визначають ознаки таких злочинів, i для їх застосування необхідно звертатися до iнших нормативних актiв.

Суб’єктивна сторона більшості екологiчних злочинiв характеризується умислом або необережнiстю, деяких ( "Незаконна порубка лiсу", “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”, “Незаконне полювання”) - лише умослом.

Суб’єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, яким виповнилось на момент вчинення злочину 16 рокiв.

Окремi злочини можуть бути вчиненi лише спецiальним суб’єктом (злочин передбачений ч.2.ст. 244 "Порушення законодавства про континентальний шельф України", - лише iноземним громадянам, та інші: Порушення правил екологічної безпеки, Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення, Забруднення атмосферного повітря, Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля).

Злочини проти довкілля - це суспiльно небезпечнi виннi кримiнально каральнi дiяння, що посяrають на таку соцiальну цiннiсть, як оточуюче людину природнє середовище (довкілля).

Враховуючи видовий об’єкт i предмет злочину ( компоненти живої i неживої природи), всi злочини проти довкілля можна поділити на такі групи:

а) ті, що посягають на загальні умови охорони довкілля (Порушення правил екологічної безпеки-ст.236, Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення-ст.237, Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення-ст.238, Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду-ст.252, Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля-ст.253);

б) тi, що посягають на встановлений порядок використання землi, її надр, водних ресурсiв та атмосферного повiтря (Забруднення або псування земель-ст.239, Безгосподарське використання земель-ст.254, Порушення правил охорони надр-ст.240, Забруднення атмосферного повітря-ст.241, Порушення правил охорони вод-ст.242, Забруднення моря-ст.243, Порушення законодавства про континентальний шельф України-ст.244,);

в) тi, що посягають на встановлений порядок використання об’єктiв флори i фауни (Знищення або пошкодження лісових масивів-ст.245; Незаконна порубка лісу-ст.246; Порушення законодавства про захист рослин-ст.247; Незаконне полювання-ст.248; Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом-ст.249; Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів-ст.250; Порушення ветеринарних правил-ст.251);) [28;с.527].

РОЗДІЛ ІІ ЛІС ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

Перш ніж визначити поняття лісу як об’єкту правової охорони, необхідно визначити, що розуміється під правовою охороною лісів.

Правова охорона лісів є частиною природоохоронного процесу, який спрямований на охорону лише одного об’єму природи - лісів. В основі правової охорони лісів знаходиться право як сукупність норм, яке визначає її цілі, межі та методи. Тобто воно є визначальним елементом правової охорони лісів. Проте правова охорона, окрім заходів, які безпосередньо пов’язані з правом включає також і організаційні, виховні та інші заходи.

Правова охорона лісів є визначальною частиною охорони лісів, лісоохоронного процесу. Маючи певні властивості, ця форма