Характеристика правової охорони лісів була б неповною, якщо не згадати про економічне стимулювання охорони лісів. В більшій мірі нас цікавлять заходи економічного стимулювання охорони лісів, які передбачені у законодавстві. Важливість економічного стимулювання в галузі охорони лісів пояснюється тим, що з переходом до ринкових відносин потрібно створити умови залежності прибутків лісокористувачів від використання і охорони лісів. Необхідно відійти від суто адміністративних методів охорони природи, як це було раніше, коли підприємства не зацікавлені у раціональному використанні лісових ресурсів і охороні лісів.

Заходи економічного стимулювання охорони лісів передбачені у статті 92 Лісового кодексу України. На практиці заходи економічного стимулювання охорони лісів не знаходять широкого застосування у зв’язку з відсутністю джерел фінансування та важким економічним становищем лісової галузі господарства.

Наступним положенням, над яким слід зупинитися при визначенні правової охорони лісів, є те, як співвідносяться охорона лісів і раціональне використання лісових ресурсів. У літературі не існує єдиної думки щодо взаємодії даних понять. Деякі науковці відстоюють думку, що охорона природи є елементом, аспектом більш ширшого і об’ємного поняття – раціональне природокористування[35;с.23], і коли повною мірою здійснюватиметься раціональне використання природних ресурсів на справді науковій основі, проблему охорони природи буде знято[35;с.24].

Деякі говорять, що охорона природи розглядається як охорона сприятливих природних умов життя людей, навколишнього природного середовища з включенням в ці умови і раціонального використання природних ресурсів[39;с.9].

Проте усі автори відмічають тісний взаємозв’язок охорони природи і раціонального природокористування, говорячи, що ці поняття є двома сторонами однієї медалі[44;с.22], двома сторонами одного явища[35;с.24]. Слід погодитися з думкою А. Є. Єренова про те, що “не розривати механічно користування від охорони, не протиставляти їх одне одному, а використовувати природні ресурси, оберігаючи їх, - така вимога сучасності до природи”[20;с.84]. Тому, з вимог практики, штучне відмежування і протиставлення охорони лісів і раціонального використання лісових ресурсів є небажаним.

Між охороною лісів і раціональним використанням лісових ресурсів існує діалектичний зв’язок. Дані види діяльності нерозривно пов’язані одне з одним і тісно взаємодіють між собою. Охорона лісів залежить, в першу чергу, від ефективності і обґрунтованості використання лісових ресурсів. Особливості лісокористування визначають характер правової охорони лісів. Сукупність прав і обов’язків лісокористувачів відображають стан охорони (правової охорони) лісів. Використання лісових ресурсів обов’язково повинно базуватися на науково-обґрунтованому підході і бути раціональним. Здійснюючи використання даних природних ресурсів, лісокористувачі повинні не лише задовольняти свої споживчі потреби, але й піклуватися про сприятливий стан лісів, бережливо відноситися до них. Тим самим вони наділені обов’язком бережливого ставлення до лісових ресурсів.

Охорона лісів пов’язана також із відновленням лісових ресурсів: здійснюючи заходи щодо відновлення лісових ресурсів і підвищення їх продуктивності, тим самим забезпечується охорона лісів. Поняття охорона лісів включає також деякі аспекти використання лісових ресурсів, які полягають у тому, що здійснюючи раціональне використання даних природних ресурсів, лісокористувачі сприяють охороні лісів. Раціональне лісокористування базується на глибоких екологічних дослідженнях, досягненнях природничих, економічних, технічних, юридичних наук і має на меті підвищення продуктивності і цінності лісових ресурсів. Тому охорона лісів забезпечується раціональним використанням і відтворенням лісових ресурсів та проведенням інших заходів, які сприяють збереженню і підвищенню економічних, екологічних, естетичних та інших властивостей лісів.

Правова ж охорона лісів, у свою чергу, визначає правила раціонального використання лісових ресурсів, забезпечує також їх дотримання шляхом встановлення міри відповідальності. Ось чому не слід ототожнювати і протиставляти правову охорону лісів і раціональне використання лісових ресурсів.

На нашу думку, доцільно також в даному випадку розглянути взаємодію понять “правова охорона” і “правовий захист”. На думку П.Стайнова, поняття “захист природи” ширше, ніж “охорона природи”. Охорона природи створює враження утримання природних ресурсів в даному (сьогоднішньому або нормальному) стані, тобто не допускаючи погіршення, а захист включає в себе раціональне використання, відтворення і покращення природних ресурсів[43; с.22]. На наш погляд, поняття “захист” вужче, ніж поняття “охорона”. Правовий захист виникає при наявності спричиненої шкоди. Відповідно правова охорона лісів включає правовий захист лісів. Правовий захист лісів є специфічною сферою діяльності правоохоронних органів, тобто мова про правовий захист іде при наявності правопорушень в галузі охорони та використання лісів, яке спонукає правоохоронні органи до вжиття відповідних правових заходів. “Захист представляє собою всього лише одну з сторін юридичної охорони, носить характер активної протидії сторонньому впливу”[42;с.13]. Тому правовий захист тісно переплітається з юридичною відповідальністю. В той час правова охорона лісів не обов’язково повинна супроводжуватися вчиненням правопорушення, а пов’язана в більшій мірі з раціональним використанням і відтворенням лісових ресурсів.

Отже, правова охорона лісів також включає систему гарантій виконання екологічних приписів в галузі охорони лісів: встановлення і застосування еколого-правової відповідальності; моральне і економічне стимулювання; екологічне виховання і підвищення екологічної культури, здійснення екологічного контролю (державний і громадський); проведення екологічної експертизи; розвиток інформаційної системи про стан лісів; матеріально-технічне забезпечення.

Враховуючи вище вказане, правова охорона лісів – це сукупність правових норм і правовідносин, яка пов’язана із раціональним використанням, відтворенням, підвищенням продуктивності та захистом лісів з метою збереження і підвищення екологічних (водоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних), естетичних, виховних, економічних та інших їх властивостей.

Визначивши, що розуміється під правовою охороною лісів, можна перейти до визначення поняття лісу як об’єкту правової охорони.

Ліси відіграють велику роль у розвитку навколишнього природного середовища. Вони впливають на грунт, атмосферу, водні ресурси та інші природні компоненти. Ліси виконують водоохоронну, водорегулятивну протиерозійну, санітарно-гігієнічну, оздоровчу,