Суперечлива ситуація при квалiфiкації за ст. 246 КК виникає при диференціації лiсу на сухостiйний і сироростучий. Те, що незаконна порубка сироростучого (ростучого) лісу підпадає під ознаки даного злочину сумнівiв не викликає, а із сухостоєм є певні непорозуміння. Деякі автори (П. Повелщина, Г. Вольфман, В. Навроцький) відстоюють думку, що незаконна порубка сухостійних дерев і чагарників не містить ознак злочину, передбаченого ст. 246 КК. Сухостій, бурелом, хмиз, пеньки не можуть бути визнанi предметом аналiзованого злочину, оскiльки вони втратили бiльшу частин своiх біологічних функцій, Істотно не впливають на інші елементи природного середовища[31;с.86].

Отже, не визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 246, трава, очерет, пеньки, хмиз — мертві стовбури дерев або їх частин, якi лежать на поверхні ґрунту (вітровал, бурелом, снiговал, сніголам тощо). За наявності для цього підстав порушення порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів i здiйснення побічних лiсових користувань може квалiфiкуватись за ст. 356 як самоправство.

Дерева — це багаторiчнi рослини з чiтко вираженим твердим стовбуром з гiлками, якi утворюють крону. Дерева вiдiграють головну роль у формуваннi лiсових бiоценозiв, становлять основу ландшафту у лiсових зонах. Чагарники — це багаторiчнi рослини, якi у дорослому станi не мають головного стовбура (стебло чiтко вира-жене лише у перший рiк життя), iз деревоподiбними гiлками, якi починають рости з поверхнi ґрунту.

Протиправне заволодіння заготовленим чи складованим лiсом, а також незаконна порубка з корисливою метою дерев i чаrарникiв у розсадниках, ботанiчних i зоологiчних садах, квітникарських господарствах за наявності пiдстав утворює склад відповідного злочину проти власності.

Предметом злочину не визнаються деревостани, якi хоч i утворюють певну бiологiчну сукупнiсть, але ростуть поза межами лiсового фонду. До останнього не належать: а) усi види зелених насаджень у межах населених пунктiв, якi не вiднесенi до категорiї лiсiв; б) окремi дерева i групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних i садових дiлянках.

3 об'єктивної схорони злочин виражається у незаконнiй порубці дерев i чагарникiв. Під порубкою (рубкою) слiд розумiти відокремлення дерева або чагарника від кореня чи від землі. При цьому не має значення, в який спосіб із допомогою якого знаряддя було здійснено відокремлення — зрубування, спилювання викорчовування тощо. До того ж в літературі досить справедливо відмічається, що під ознаки злочину, передбаченого ст. 246 КК, підпадають дiяння, якi полягають у пошкодженні дерев і чагарників до ступеня припинення росту. Поняття такого пошкодження дерев міститься в Правилах відпуску деревини на пнi в лiсах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р № 1378 до пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою корою понад половину довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та тi, що мають нахил, спричинений дiєю лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осi.

Незаконна порубка деревостанiв — це рубка, яка проводиться всупереч передбаченому законодавством порядку, без належного дозволу Відповідно до Лісового кодексу, Правил відпуску деревини на пнi в лiсах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р., Положення про порядок видачi дозволів на спеціальне використання природних ресурсiв, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р № 459, Iнструкції про порядок видачi дозволiв на спеціальне використання лiсових ресурсів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1993 р № 26, дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів оформляється у формi лісорубного квитка, населенню видається ордер на дрiбний (до 10 куб.м.) відпуск деревини на пнi Порядок видачi і оформлення лісорубного квитка (ордера) встановлений вищезазначеними нормативними актами. Тобто, незаконною порубкою є рубка без лісорубного квитка (ордера), не на призначених для цього ділянках, рубка не в тiй кількості і не тих порід дерев і чагарників, на якi було видано дозвіл.

При цьому квалiфiкацiя таких дiй за ст. 246 залежить вiд категорiї захищеностi лiсу, а також iнших об'єктiв, де здiйснюється порубка. Так, незаконна порубка у лiсах, захисних та iнших лiсових насадженнях утворює склад цього злочину лише тодi, коли це заподiяло iстотну шкоду. Водночас вчинення таких дiй у заповiдниках або на територiях та об'єктах природно-за-повiдного фонду, або в iнших особливо охоронюваних лiсах є вже достатньою пiдставою для квалiфiкацiї дiяння за ст. 246 — iстотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

Iншими особливо охоронюваними лiсами слiд вважати: ті лiси, що мають наукове чи iсторичне значення (знаходяться на територiї Історико-культурних заповiдникiв, меморiальних комплексов, у мiсцях, пов'язаних з важливими iсторичними подiями, тощоi; 2) лiси генетичних резерватів, видiленi у встановленому порядку за своїми типовими фiтоценотичними, лiсiвничими та рослинними показниками для даного району з метою збереження цiнних частин популяцiї виду, пiдвиду, екотипу лiсової породи·, 3) лiсоплодовi насадження — природнi або штучно створенi плодово-ягідні i горiхоплiднi лiси, що мають спецiальне господарське значення; 4) субальпiйськi деревнi i чагарниковi угруповання (розташованi у межах вiдкритої гiрської мiсцевостi — полонин, яйл), угруповання субальпiйського поясу.

Знищення або пошкодження лiсових масивiв i зелених насаджень вогнем чи iншим загальнонебезпечним способом слiд квалiфiкувати за ст. 245.

Порушення порядку заготiвлi деревини, яке безпосередньо не полягає у незаконнiй