Незаконна порубка дерев i чагарникiв у лiсах, захисних та iнших лiсових насадженнях визнається закiнченим злочином з моменту заподiяння в результаті незаконноі порубки лiсу iстотної шкоди, а вчинення таких дiй у заповiдниках або на територiях та об'єктах природно-заповiдного фонду, або в iнших особливо охоронюваних лiсах — з моменту вiдокремлення дерева або чагарника вiд кореня або заподіяння зазначеним представникам флори пошкоджень, якi викликають їх загибель або припинення росту.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою, істотною (оцiночне поняття), потрiбно у кожному конкретному випадку враховувати вартiсть, екологiчну цiннiсть (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кiлькiсть незаконно вирубаного лiсу, розмiр шкоди, завданої довкiллю й обчисленої за відповідними таксами. Якщо шкода судом не визнається iстотною, винна особа може бути притягнута до адміністративної вiдповiдальностi за ст. ст. 65, 65-1, 66 КАП.

3.2. Суб’єктивні ознаки злочину незаконна порубка лісу

Суб’єкт злочину загальний. Тобто суб'єктом злочину, передбаченого ст. 246 КК, може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду Українии від 26 січня 1990 р. у випадку, коли посадові особи самостійно вчиняють незаконну порубку лiсу або вступають у злочинні угоди з правопорушниками, вони повинні нести відповідальнiсть за незаконну порубку і відповідний посадовий злочин.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Більш того суб’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України, вимагає наявності прямого умислу. Тобто, особа повинна усвідомлювати, що її діяння суперечать вимогам законодавства і мають заборонений характер. До того ж, у складі даного злочину переважають корисливі мотиви. Говорячи про умисну форму вини, не слід виключати також можливість необережної форми вини щодо настання наслідків незаконної порубки. Вчиняючи даний злочин, особа може і не передбачати, що її діянням буде спричинена саме істотна шкода, хоча, відповідно до обставин, вона повинна була і могла це передбачити.

За суб’єктивною стороною можна також зробити відмежування незаконної порубки лісу від “Знищення або пошкодження лісових масивів” ст.245 КК., оскільки порубка передбачає лише умисну форму вини, а знищення або пошкодження лісових масивів може здійснюватись, як умисно так і необережно.

ВИСНОВКИ

Розглянувши весь вищевикладений матеріал можна зробити ряд висновків:

Родовим об’єктом злочинiв проти довкілля є така соцiальна цiннiсть, як оточуюче людину природне середовище, тобто довкілля, що характеризується станом екологiчної рiвноваги та екологiчної безпеки i уможливлює саме iснування людини.

Предметом злочинів проти довкілля є компоненти природного середовища - земля, її надра, вода, атмосферне повiтря, рослинний та тваринний свiт.

Об’єктивна сторона бiльшостi екологiчних злочинiв характеризується дією (Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст.252), Незаконне полювання (ст.248), Незаконна порубка лісу (ст.246)), деяких - дiєю або бездiяльнiстю (Порушення ветеринарних правил (ст.251), Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст.253)); а злочину передбаченого ст. 254 Безгосподарське використання земель - бездiяльнiстю. Значна частина злочинів проти довкілля належать до злочинiв з формальним складом i є закiнченими в момент вчинення самого дiяння, деякi належать до злочинiв з матерiальним складом (Незаконна порубка лісу (ст.246), Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст.252)) та формально- матерiальним складом (Незаконне полювання (ст.248), Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст.249)). Майже всi злочини проти довкілля виявляються у порушенні відповідних правил природокористування або охорони навколишнього природного середовища i диспозиції норм, що визначають ознаки таких злочинів, i для їх застосування необхідно звертатися до iнших нормативних актiв.

Суб’єктивна сторона більшості екологiчних злочинiв характеризується умислом або необережнiстю, деяких ( "Незаконна порубка лiсу", “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”, “Незаконне полювання”) - лише умослом.

Суб’єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, яким виповнилось на момент вчинення злочину 16 рокiв.

Окремi злочини можуть бути вчиненi лише спецiальним суб’єктом (злочин передбачений ч.2.ст. 244 "Порушення законодавства про континентальний шельф України", - лише iноземним громадянам, та інші: Порушення правил екологічної безпеки, Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення, Забруднення атмосферного повітря, Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля).

Злочини проти довкілля - це суспiльно небезпечнi виннi кримiнально каральнi дiяння, що посяrають на таку соцiальну цiннiсть, як оточуюче людину природнє середовище (довкілля).

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Склад злочину незаконна порубка лісу має такий вигляд:

Суспільна небезпечність незаконної поруб-ки лiсу в тому, що ці дії завдають шкоди навколишньому природному середовищу в цілому, а також науково обґрунтованому, раціональному використанню, охороні й відтворенню лісів.

Об'єктом злочину є — встановлений порядок схорони, раціонального використання i відтворення лiсу як важливого елемента навколишнього природного середовища.

3 об'єктивної схорони злочин виражається у незаконнiй порубці дерев i чагарникiв.

Суб’єкт злочину загальний. Тобто суб'єктом злочину, передбаченого ст. 246 КК, може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Земельний кодекс України.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – К., Атіка. 154с.

Лісовий кодекс