Вивчення проблем законності і правопорядку в курсі теорії держави і права виключно важливе, тому що всі галузеві юридичні науки, які досліджують різні аспекти права, правозастосовного процесу, так або інакше, врешті-решт, обов'язково виходять на ці проблеми, що природно; породжує різні погляди.

Сама по собі правозастосовна діяльність щодо реалізації права, ще не є законністю. Якщо вона відповідає законності, то виступає не елементом її змісту, а її носієм. Законність — це особливий стан діяльності, що виражається у властивостях юридичної правомірності останньої. Коли мова йде про законність, то мається на увазі відповідність діяльності закону. Змістом законності є не виконання закону як такого, не діяльність, в якій він знаходить втілення, а відповідність цієї діяльності закону, законодоцільність поведінки. Термін "законодоцільність", мабуть, дає можливість провести чітку межу між тісно пов'язаними явищами — законністю і реалізацією права.

В роботі розглянуті і визначені поняття і зміст законності як необхідного політико-правового режиму суспільства.

Отже, законність - це необхідна складова частина політико-правового режиму правової держави і суспільства. Основний висновок, який можна зробити з дослідження аспектів даного питання - це те, що в Україні, Конституція якої проголосила прагнення до побудови правової держави, на жаль, не можна з твердістю стверджувати про панування на правових полях держави законності. Однією з основних умов законності в правовій державі є чітке, неухильне її дотримання передусім державними органами влади; ураховуючи сьогоднішній рівень корупції халатності, волюнтаризму, зловживання владою, на жаль можна констатувати лише часткову присутність законності.

У роботі також визначені гарантії законності, їхні види, розкрито і розглянуте поняття правопорядку і його співвідношення із законністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Витрук Н.В. Законность: понятие, защита, обеспечение // Общая теория права: Курс лекций / Под ред. проф. В.К.Бабаева., 1993. С.526–527.

Загальна теорія держави і права. Підручн./за ред. М.В. Цвіка та ін. Х.: Право, 2002 р.

Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права: Підручник. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.

Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права. Навч. Посібник.К.: Юрінком Інтер, 1999 р.

Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. Навч. Посібник., К. : Атіка, 2005 р.

Котюк В.О. Основи держави і права. Навч. Посібник.- К.: Атіка, 2001 р.

Кравчук М.В. Теорія держави і права. Навч. Посібник.Тернопіль: Економічна думка, 1999р.

Малкин Н.С. О законности в условиях переходного периода // Теория права: новые идеи. Вып.4. М.: ИГПАН, 1995. С.27; Шабуров А.С. Законность и правопорядок // Теория государства и права: Учебник для вузов, М., 1997. С.436–437.

Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Под ред. Проф. М.Н. Марченко. Том 2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало, 1998. – 640 с.)

Общая теория права.: Учебник для юридических вузов / А.Ю. Дмитриев, И.Ф. Казьмин., В.В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ, 1998. 384 с. Ст. 210 - 212)

Общая теория права.: Учебник для юридических вузов / А.Ю. Дмитриев, И.Ф. Казьмин., В.В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ, 1998.

Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов. Под. Общ. Ред. Члена-корр. РАН, доктора юриди наук, проф. В.С. Нерсесянса. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1999. – 832 с.

Рабинович П.М. Упрочение законности – закономерность социализма. Львов, 1975. – с. 31.

Рабінович П.М. Основи загальної держави і права.Навч. посібник.- К.: Атіка, 2001 р.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Харків. „КОНСУМ”. 2001р. 655с.

Теория государства и права. Курс лекций. / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2000. – 776 с.

Теорія держави і права: Навч. посіб. / За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.