мережу програмним шляхом потрібно встановити наступне:*
У Windows 98 інтегрована автоматична підтримка клієнтів двох типів: клієнта для Microsoft-мереж і клієнта для Novell-мереж.
Для того щоб встановити клієнта необхідно виконати наступні дії:
В папці "Панель керування" двічі клікнути на об’єкті "Мережа".
На вкладці "Конфігурація" натиснути "Добавити".
В списку вибору двічі клікнути на елементі "Клієнт".
В полі списку "Виготовлювачі" обрати виготовлювача обладнання, після чого в полі списку "Клієнти мережі" - потрібного клієнта і натиснути "ОК".
Для того щоб зробити конфігурації клієнта необхідно виконати наступні дії:
В папці "панель керування" двічі клікнути на об’єкті "Мережа".
На вкладці "Конфігурація" вибрати клієнта, який конфігурується і клікнути на командній кнопці "Властивості".
На вкладках відкритого діалогового вікна виконати необхідні установки і підтвердити їх натискуванням "ОК". *
Під Windows 98 немає необхідності ручного встановлення драйверів мережевих плат, оскільки нові компоненти розпізнаються і встановлюються автоматично якщо пристрій виконаний у відповідності до стандарту Windows 98 Plug and Play. Якщо деякі параметри пристроїв, наприклад І/О порт або IRQ були змінені користувачем або програмою, то диспетчер пристроїв ці пристрої не розпізнає.
Для того щоб встановити драйвер мережевої плати необхідно:
В папці "Панель керування" двічі клікнути на об’єкті "Мережа".
На вкладці "Конфігурація" натиснути "Добавити".
В списку вибору двічі клікнути на елементі "Мережева плата".
В полі списку "Виготовлювачі" обрати виготовлювача обладнання, після чого в полі списку "Мережеві плати" - модель пристрою і натиснути "ОК".
Для того щоб зробити конфігурацію мережевої плати необхідно:
В папці "Панель керування" двічі клікнути на об’єкті "Мережа".
На вкладці "Конфігурація" вибрати конфігуровану мережеву плату і нажати кнопку "Властивості".
На окремих вкладках діалогового вікна "Властивості" виконати необхідні установки параметрів і натиснути "ОК". *
Протокол інформаційного обміну – це форма подання інформації, з дотриманням правил якого комп’ютери здійснюють інфообмін в мережі. Для коректної роботи всі комп’ютери повинні використовувати однакові протоколи. Існують багато протоколів, кожен із яких орієнтований на конкретне обладнання та програмне забезпечення.
Для того щоб встановити протокол інформаційного обміну потрібно:
В папці "Панель керування" двічі клікнути на об’єкті "Мережа".
На вкладці "Конфігурація" натиснути "Добавити".
В списку вибору двічі клікнути на елементі "Протокол".
В полі списку "Виготовлювачі" обрати виготовлювача обладнання, після чого в полі списку "Мережеві протоколи" - модель протоколу і натиснути "ОК". *
Мережеві служби дозволяють організувати доступ до ресурсів мережі і керувати мережею. Служби доступу до файлів і принтерів Microsoft-мереж і NetWare-мереж не можуть бути встановлені одночасно.
Встановлення мережевої служби:
В папці "Панель керування" двічі клікнути на об’єкті "Мережа".
На вкладці "Конфігурація" натиснути "Добавити".
В списку вибору двічі клікнути на елементі "Служба".
В полі списку "Виготовлювачі" обрати виготовлювача, після чого в полі списку "Мережеві служби" - службу і підтвердити вибір натисканням "ОК".
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Схематичний план з’єднань пристроїв мережі
При проектуванні і встановлені комп’ютерної мережі, в першу чергу потрібно врахувати такі параметри : кількість людей що будуть працювати в мережі, швидкість роботи мережі, засоби безпеки мережі, ціна мережі. Від цих параметрів, по суті, і будуть залежати всі наступні етапи створення мережі. Іншим фактором який часто не враховується при проектуванні, є ієрархія компанії. Для фірми з горизонтальною структурою, де всі співробітники повинні мати доступ даних один до одного, оптимальним рішенням є проста однорангова мережа. Але при цьому варто зважити всі її недоліки і переваги. Фірмі, побудований за принципом вертикальної структури, у якій точно відомо, який співробітник і до якої інформації повинний мати доступ, варто орієнтуватися на більш дорогий варіант мережі - з виділеним сервером. Тільки в такій мережі існує можливість адміністрування прав доступу.
Одним з головних етапів планування мережі є створення попередньої схеми. При цьому в залежності від типу мережі, виникають різні труднощі. Найбільш очевидна і загальна з них це обмеження довжини кабельного сегмента. В нашому випадку це є несуттєво оскільки мережа проектується для невеликого офісу. План приміщення також впливає на вибір топології мережі . В нашому випадку використовується топологія з спільною шиною.
Отже, при плануванні конкретної мережі враховуючи вище вказане а також варіант завдання було розроблено план кімнати зображений на рисунку 2.1.
2.2 План офісу 5х5
Рисунок 2.1 – План офісу 5х5
Використані позначення:
1 – мережевий адаптер
2 – коаксіальний кабель
3 – Т-подібний BNC-роз’єднювач
4 – термінатор
2.3 Розрахунки вартості КМ
Обчислимо яку довжину “тонкого” коаксіального кабелю потрібно для встановлення даної мережі, враховуючи, що довжина кабелю має бути трохи більшою (0,5-1м) ніж відстань між комп’ютерами:
2 + 2 + 1 + 5 + 1 + 2 + 2 = 15 м.
Таблиця 2.1 – Розрахунок вартості мережевого обладнання
Найменування | Одиниці виміру | Ціна за одиницю у.о. | Кількість | Ціна, у.о.
3Com EtherLink 10/100 Мбит/с | шт. | 10 | 6 | 60
Коаксіальний кабель RG-58 | м. | 0,23 | 15 | 3,45
Taiwan термінатор RG-58 B-7017 | шт. | 0,64 | 2 | 1,28
Taiwan T-connector BNC RG-58 B7001A | шт. | 0,41 | 6 | 2,46
Разом | 67,19
Отже, вартість однорангової мережі з 6 комп’ютерів з встановленою
ОС Windows 98 буде коштувати 67,19 у.о.
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Модель комп’ютерної мережі
Коаксіальний кабель
Провідним середовищем, як правило, є кабель, хоча існують мережі, що використовують для поширення сигналу радіохвилі та інфрачервоні хвилі.
Рисунок 3.1 – Коаксіальний кабель
В кабельних мережах використовують 3 види кабелів: коаксіальний (рис. 3.1), скручену пару та оптоволоконний. Коаксіальний кабель являє собою двопровідну лінію зв’язку, в якій один провідник (центральний) знаходиться всередині іншого. В якості центрального провідника може використовуватися як одножильний, так і багатожильний мідний провід.