необхідна мережева карта для кожної робочої станції. Крім цього буде потрібні концентратор (хаб) і відрізки кабелю для з'єднання робочих станцій з хабом.
Вибираючи конкретну топологію побудови однорангової мережі (шинну чи з використанням хаба), необхідно враховувати достоїнства і недоліки кожного підходу:
- Мережа із шинною топологією дешевше і простіше при монтажі, але в більшій степені піддається збоям, що пов’язані з ушкодженнями кабельної системи. Для зупинки всієї ЛВС досить розриву в одному кабельному сегменті.
- Створення мережі типу «зірка» приводить до збільшення первісних витрат на придбання хаба і кабелю більшої довжини. При цьому витрата кабелю для однорангової мережі з топологією «зірка» не набагато більше, ніж для порівнянної з нею по розмірам мережа на коаксіальному кабелі, оскільки на прокладку її практично не впливають особливості приміщення. На відміну від варіанта з виділеним сервером, порівняно невеликий концентратор набагато легше установити на вигідному (з погляду прокладки кабелю) місці. У цьому випадку не виникає необхідність в обхідних шляхах від сервера, розташованого в якій-небудь далекій кімнаті. Великою перевагою цієї схеми є висока відмовостійкість, при ушкодженні кабелю від мережі відключається тільки приєднана через нього робоча станція, інші ж продовжують нормально працювати.
3.3 Мережевий адаптер
Мережевий адаптер – це плата, яка вставляється в слот комп’ютера і слугує інтерфейсом між комп’ютером та мережевим провідним середовищем. Зв’язок адаптера з програмним забезпеченням здійснюється через драйвер адаптера. Мережеві плати відповідають певному стандарту мережі і певному виду провідного середовища.
Призначення мережевого адаптера:
пiдготовка даних, що поступають вiд комп’ютера, для передачi по мережевому кабелю;
передача даних iншому комп’ютеру;
управлiння потоком даних мiж комп’ютером та кабельною системою.
Характеристика Мережевого адаптера 3Com EtherLink 10/100 Мбит/с:
Мережний інтерфейс:
Галузевий стандарт Ethernet IEEE 802.3 зі смугою пропускання 10 Мбіт/с CSMA/CD (10BASE-T) і зі смугою пропускання 100 Мбіт/с CSMA/CD (100BASE-T, FX), смуга пропускання 10 Мбіт/с CSMA/CD (10BASE2 і 10BASE5)
Тип кабеля і робочі відстані:
Розєм АUI для підключення кабеля трансивера підтримує мережеві сегменти довжиною до 500 м.
Можливості:
Підтримуються мережі Ethernet 10 Мбіт/с на основі тонкого/товстого коаксіального чи кабелю крученої пари (тільки 10/100 Combo) категорії 3, 4, 5. Можливі перехід на 100 Мбит/з і застосування порту 10/100 RJ-45 для UTP категорії 5.
ВИСНОВКИ
Виконуючи дану курсову роботу ми навчились будувати модель комп’ютерної мережі, розраховувати її вартість, підбирати необхідну структуру мережі. Необхідно сказати, що описана в даній курсовій роботі мережа 10Base-2 є найбільш дешевою і простою, але через її "повільність" і не можливість її пришвидшення, а також її моральну застарілість її майже ніде не застосовують. На її місце приходять більш швидкі (100/1000Мбіт/с) мережі. Отже, такий тип мережі можна використовувати як бюджетний варіант в місцях де не потребується великої швидкості і потрібно зекономити кошти.
Список рекомендованої літератури
Буров Є. Комп’ютерні мережі. – Львів: БАК, 1999 – 468 с.
Основы современных кмпьютерных технологий./ Под ред. А.Д.Хомоненко. – СПб.: Корона, 1998. – 448 с.
Локальные вычислитильные сети. Принципы построения, архитектура, коммуникационные средства./ Под ред. С.В.Назарова. – М.: Фин. и стат., 1994. – 400 с.
Хаусли Т. Системы передачи и телеобработки данных. – М.: Радио и связь, 1994. – 297 с.
Флинт Д. Локальные сети ЭВМ: архитектура, принципы построения, реализация. – М.: Фин. и стат., 1996. – 524 с.
Халсалл Ф. Передача данных, сети компьютеров и взаимосвязь открытых систем. – М.: Радио и св., 1995. –354 с.
Шатт С. Мир компьютерных сетей. – К.: BHV, 1996. – 314 с.
Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98. – СПб.: Питер, 1998. – 624 с.
Рули Д. Сети Windows NT. – К.: BHV, 1998. – 414 с.