“Проблеми типології держав. Сучасні підходи до типології держав”.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Актуальність виділення різних типів держав.

Розділ 2. Поняття і критерії розподілу держав за певними типами.

Розділ 3. Історичні типи держав.

3.1. Характеристика рабовласницької держави.

3.2. Характеристика феодальної держави.

3.3. Характеристика буржуазної держави.

3.4. Характеристика соціалістичної держави.

Розділ 4. Сучасні підходи до типології держав, їх порівняльний аналіз.

Тенденції розвитку сучасних держав.

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Розмаїття держав, що мали місце в історії розвитку людства та існують нині, потребує їх певної упорядкованості, класифікації за загальними та особливими ознаками. Основою класифікації держав є їх поділ і об’єднання за типами, тобто сукупністю найбільш суттєвих ознак. За критерій історичної типізації держав найчастіше береться поняття суспільно – економічної формації, яке включає сукупність усіх суспільних відносин у їх взаємозв’язку з домінуючим способом суспільного виробництва. Наукова класифікація історичних типів держави виходить з тих положень, що, по – перше, певним історичним етапом розвитку людства відповідають притаманний тільки їм спосіб виробництва та характер виробничих відносин; по – друге, економічний лад обумовлює всі інші суспільні відносини і разом з ними утворює певний історичний тип суспільства; по – третє, кожному історичному типу суспільства властивий тільки свій тип державної організації.

В науковій літературі створено велику кількість типологій держави, при чому використовуються найрізноманітніші основи поділу: рівень розвитку держави, соціальний характер, ступінь демократичності (чи її відсутність), форми держави і т.д. З багатьма такими типологіями ми зустрінемося нижче, при вивченні окремих сторін державності.

Глибоке і всебічне вивчення держави зумовлює використання диференційованого підходу до досліджуваної теми.

Це означає перш за все актуальність розгляду їх не тільки в якості історично існувавших чи існуючих явищ, як таких, виявлення їх загальних і родових ознак, але й важливість вивчення їх в більш конкретному і більш наближеному до реальної історичної дійсності.

З теоретичної і практичної точки зору особливо важливим являється не тільки найбільш повне і точне виділення, що таке держава “взагалі”, якими специфічними рисами і ознаками вона наділена і чим вони, як соціальні інститути відрізняються від інших соціальних інститутів. Не менш важливим являється встановлення того, якою була держава на різних етапах розвитку суспільства, що вона являє собою на сучасному етапі.

Говорячи про типологію держав слід зазначити, що в процесі її проведення вчені спираються на великий фактичний матеріал, який накопичувався різними юридичними і неюридичними науками і, в першу чергу, історію держави і права, політичною наукою, конституційним правом та ін.

На основі вивчення і узагальнення такого матеріалу встановлюються і розкриваються об’єктивні зв’язки, які існують між державою і правом з однієї сторони, а також економічною і соціальною структурою з іншої. Виявляються рушійні сили процесу об’єктивно – історичного розвитку держави, вирішальними з яких визначаються матеріальні, виробничі (економічний базис), розкриваються закономірності розвитку і зміни історичних типів держави.

В процесі типології держав створюються всі необхідні передумови і можливості для широкого узагальнення, систематизації і аналізу всього фактичного і наукового матеріалу, який стосується практично всіх сторін процесу виникнення і розвитку суспільства, держави і права, їх послідовного переходу від одного ступеня до іншого.

Процес типології держав створює об’єктивну основу для наукового проникнення в глибинні прошарки процесу об’єктивно – історичного розвитку держави дозволяє проводити чітке розмежування між науковими і псевдонауковими державно – правовими теоріями, дає можливість втілювати державно – правове будівництво в різних державах на науковій, підтвердженій життям, основі.

Типологія держав повинна вироблятися на певній визначній основі у відповідності з підтвердженими практикою, об’єктивними критеріями.

В науковій літературі висловлено багато точок зору по даному питанню. Відповідно було запропоновано велику кількість варіантів вирішення даного питання. Основний спір, уже на протязі багатьох років ведеться навколо двох основних груп проблем, а саме – навколо вимог, яким повинні відповідати запропоновані критерії, а також, навколо видів даних критеріїв.

Окрім вище сказаного в роботі подається характеристика окремих типів держав, починаючи від рабовласницької і закінчуючими сучасними типами.

Розділ 1. Актуальність виділення різних типів держав.

Актуальність глибокого і всебічного вивчення держав полягає перш за все в необхідності розгляду їх не тільки в якості історично існувавших і існуючих явищ як таких, виявлення їх загальних і родових ознак, але і важливість вивчення їх в більш конкретному і в більш наближеному до реальної історичної дійсності плані. З теоретичної і практичної точки зору особливо важливим являється не тільки більш повне і точне виділення, що таке держава “взагалі”, якими специфічними рисами і ознаками вона наділена і чим вони, як соціальні інститути відрізняються від інших соціальних інститутів. Не менш важливим являється встановлення того, якою була держава на різних етапах розвитку суспільства, що вона являє собою на сучасному етапі.

Відповідь на ці та інші питання призводить до необхідності виділення із сукупності всіх, коли – небудь існувавших, нині існуючих і тих, які з’являться в майбутньому держав, певних типів держав, до актуальності їх типології чи класифікації. [14]

Типологія (“типізація”) чи класифікація держав за типами являє собою об’єктивно необхідний, закономірний процес розподілу всіх держав, що існували в історії людства або існують нині, на такі групи, класи, що дають змогу розкрити їх соціальну суть.

Соціальна сутність держави (як і будь – якого іншого соціального явища) полягає в її здатності задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої спільності (соціальної групи, частини, а іноді й усього суспільства).

Отже, розкрити соціальну сутність держави – означає виявити, інтереси і волю якої