(транспортування) об'єкта лізингу також здійснює постачальник.
Однак трапляються випадки, коли лізингодавець приймає на себе всі або деякі обов'язки з налагодження, утримання та ремонту лізингового майна. Частіше за все це відбувається при укладенні договорів оперативного лізингу або договорів лізингу з повним або частковим набором послуг. Крім того, на лізингодавця покладаються обов'язки, властиві наймодавцю, коли лізингодавець і постачальник збігаються в одній особі. У таких випадках відповідно до законодавства (і, як правило, умов договору) на лізингодавця покладається обов'язок "своєчасно і в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання перед лізингоодержувачем відносно утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування та ін.) відповідно до умов договору".
Крім того, Закон поклав на лізингодавця обов'язок прийняти об'єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення договору лізингу в разі, якщо лізинго-одержувач відмовиться від свого права викупу. Цей обов'язок також властивий орендодавцю за договором оренди.
Крім обов'язків, передбачених у Законі України "Про фінансовий лізинг", сторони договору лізингу можуть покласти на лізингодавця й інші зобов'язання. Прикладом може слугувати обов'язок лізингодавця забезпечити користувачеві спокійне та нормальне володіння об'єктом лізингу протягом усього строку договору. Ця умова спрямовується на охорону інтересів лізингоодержувача від втручання в його діяльність третіх осіб та певною мірою від втручання лізингодавця — власника майна і тому в економічному значенні організації іноді більш сильної.
Не є порушенням цього обов'язку виконання лізингодавцем свого передбаченого законодавством права здійснювати контроль за умовами експлуатації та цілеспрямованим використанням об'єкта лізингу лізингоодержувачем відповідно до умов договору лізингу, вимог та інструкцій продавця, а також відповідно до законодавства України. Це право лізингодавець повинен здійснювати періодично (період вказується у договорі лізингу) та за власний рахунок. При цьому він не має права втручатися у господарську діяльність лізингоодержувача, і його дії не повинні перешкоджати нормальному використанню об'єкта лізингу [16, c. 132].
Одним з основних прав лізингодавця, закріплених у законодавстві, є право вимагати повернення в безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингових платежів протягом двох чергових строків. На сьогодні не можна однозначно сказати, що ця умова є вдалою. Таке правило примушує лізингодавця встановлювати досить короткі строки внесення лізингових платежів для забезпечення своїх інтересів.
Що стосується прав та обов'язків лізингоодержувача, то вони також дещо відрізняються від зобов'язань наймача за договором найму (оренди). Вони є більш широкими, оскільки зобов'язання, які знімає з себе лізингодавець, розподіляються між продавцем та лізингоодержувачем.
Перш за все лізингоодержувач зобов'язаний прийняти об'єкт лізингу, який він сам обрав або який за погодженням з ним обрав лізингодавець. Але, разом з тим, лізингоодержувач відповідно до законодавства наділений правом відмовитися від прийняття обладнання, яке не відповідає умовам договору. В цьому випадку, якщо лізингоодержувач відмовляється прийняти майно через дефекти, які виключають нормальне використання майна, він повинен обов'язково повідомити про це лізингодавця в письмовій формі (із обов'язковою вказівкою знайдених недоліків та дефектів). Така рекламація надає лізингодавцю право розірвати договір купівлі-продажу та вимагати від продавця відшкодування заподіяних збитків. Крім того, в такому випадку лізингоодержувач може, за умови повідомлення про це лізингодавця, затримувати лізингові платежі до моменту усунення виявленого порушення умов договору [8, c. 220].
Прийнявши лізингове майно, лізингоодержувач обтяжується обов'язком використовувати та утримувати його належним чином відповідно до умов договору та згідно з цільовим економічним призначенням речі. Як правило, сторони фіксують, що лізингоодержувач повинен використовувати об'єкт лізингу для підприємницьких цілей. Таке правило за законом не є обов'язковим, але звичайно мається на увазі.
Наступним основним обов'язком лізингоодержувача є зобов'язання своєчасно вносити лізингові платежі. В договорі лізингу передбачаються строки внесення періодичних платежів. Вони можуть бути щотижневі, щомісячні, піврічні або з плаваючим (нерівномірним) періодом. Лізингові платежі за законодавством України включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж; суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу; маржа лізингодавця; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу [36, c. 251].
Особливістю договору лізингу, яка ще раз підтверджує схожість лізингу і кредитних відносин, є те, що лізингоодержувач повинен вносити лізингові платежі незалежно від того, чи користується він лізинговим майном, чи взагалі майно ще існує і придатне для використання за призначенням. Це, щоправда, більш властиво договорам фінансового лізингу, оскільки тут всі ризики, пов'язані із майном покладаються, як правило, на користувача. Щодо договорів оперативного лізингу, то тут діють правила, властиві договорам найму: лізингові платежі повинні вноситися незалежно від фактичного користування річчю, але якщо обставинами, що стосуються самої речі і не спричинені виною наймача, не просто зменшується, а істотно погіршується можливість використання найомного майна, наймач має право вимагати відповідного зменшення найомної плати. Це пов'язано з покладенням усіх ризиків, пов'язаних з майном, на лізингодавця як власника цього майна.
Як правило, на користувача покладається обов'язок здійснювати технічне обслуговування об'єкта лізингу. Він повинен підтримувати належний стан обладнання, замінювати пошкоджені вузли та деталі, проводити ремонт тощо. Також лізингоодержувач зобов'язаний надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об'єкта лізингу, забезпечувати йому доступ для перевірки об'єкта лізингу та умов його експлуатації.
Також на лізингоодержувача (за договором фінансового лізингу) частіше за все покладається обов'язок застрахувати об'єкт лізингу на користь лізингодавця від різних ризиків. Договір страхування укладається, як правило, на весь строк дії договору лізингу. Страхування звичайно покриває форс-мажорні обставини, приховані дефекти обладнання, дії третіх осіб тощо.
Після закінчення