2. Сприяння працівників органу дізнання слідчому при проведенні окремих слідчих і розшукових дій. Найчастіше слідчий залучає їх через начальника органу дізнання до проведення таких слідчих дій, як огляд місця події, обшук, виїмка, відтворення обстановки та обставин події, до опитування громадян, які проживають неподалік від місця події, для виявлення осіб, причетних до вчинення злочину, свідків, потерпілих, їх участь у проведенні слідчих дій засвідчується відповідним записом у протоколі слідчої дії.

Для забезпечення негайного реагування на повідомлення про злочини і виїзду на місце події при чергових частинах органів внутрішніх справ на кожну добу створюється у необхідному складі слідчо-оперативна група, до якої входять слідчий, оперуповноважений, експерт-криміналіст, кінолог.

3. Використання слідчим відомостей, одержаних органом дізнання в результаті оперативно-розшукової діяльності, для вирішення питання про порушення кримінальної справи (п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК), для прийняття певних процесуальних рішень у ході розслідування, зокрема про обрання запобіжного заходу, проведення обшуку, виїмки, попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку осіб, які вчинили злочин, тощо (ст. 10 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»). Орган дізнання, який одержав оперативно-розшуковим шляхом інформацію, що стосується злочину, який розслідується слідчим, або інших фактів злочинної діяльності обвинуваченого (підозрюваного), своєчасно знайомить з нею слідчого без вказівки на джерела і способи їх одержання [5].

До непроцесуальних форм взаємодії слідчого з органом дізнання належать: спільний аналіз та оцінка оперативної обстановки й результатів роботи, узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, виконання на основі спільних планів комплексних заходів з профілактики правопорушень, роз'яснення законодавства в трудових колективах і за місцем проживання громадян, взаємний обмін інформацією за повідомленнями про злочини і в ході розслідування, спільне використання техніки, засобів зв'язку і транспорту, що має в своєму розпорядженні орган дізнання, можливостей автоматизованих банків даних, криміналістичних та оперативно-довідкових обліків тощо.

Координацію діяльності органів дізнання і попереднього слідства по розкриттю і розслідуванню злочинів здійснюють керівники відомств (СБУ, МВС, податкової міліції) у межах свого відомства, а прокурор - всіх органів розслідування.

Використання групового (бригадного) методу розслідування. На підставі ст. 119 КПК розслідування особливо складних, великих за обсягом багатоепізодних кримінальних справ може доручатися групі або бригаді слідчих, до складу якої може входити від кількох до десятків слідчих. Про це має бути зазначено в постанові про порушення кримінальної справи або ж в окремій постанові, що виноситься вже в ході розслідування кримінальної справи, коли стає очевидним, що розслідувати справу одному слідчому буде не під силу.

Створити групу (бригаду) слідчих мають право начальники слідчих підрозділів і прокурор. Останній може доручити розслідування справи слідчим з різних відомств і різних адміністративно-територіальних одиниць. Один із слідчих призначається старшим і приймає справу до свого провадження, про що складає окрему постанову. Він організовує роботу слідчих на доручених їм ділянках (визначених за епізодами і суб'єктами злочинної діяльності), виконує сам будь-які необхідні у справі слідчі та інші процесуальні дії, складає основні процесуальні документи (про притягнення як обвинуваченого, обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, об'єднання і виділення кримінальних справ тощо), а за результатами розслідування - єдиний обвинувальний висновок або інше підсумкове рішення (ст. 212 КПК).

Постанова про створення слідчої групи (бригади) оголошується обвинуваченому та іншим учасникам попереднього слідства з роз'ясненням їм права на відвід будь-кого з членів групи.

Для сприяння роботі слідчої групи до неї може прикомандировуватися необхідна кількість оперативних працівників органів дізнання, один з яких призначається старшим і керує всіма іншими при проведенні оперативно-розшукових заходів, пов'язаних із розслідуванням даної справи [8, c. 241].

Направлення окремого доручення слідчим. Згідно з ст. 118 КПК слідчий має право провадити слідчі дії як у своєму районі, місті, так і в інших слідчих районах. Він має право також доручити проведення цих дій слідчому або органу дізнання іншого району, які зобов'язані виконати це доручення в десятиденний строк.

Окреме доручення - це, як правило, письмове (у виняткових випадках у вигляді телеграми, радіограми тощо) прохання слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, до слідчого органу або органу дізнання іншого адміністративного району про виконання там окремих слідчих дій. Однак у межах свого міста чи району, хоч і розділеного на кілька слідчих дільниць, слідчий зобов'язаний проводити особисто всі слідчі дії.

Окреме доручення дозволяє виконати певні слідчі дії компетентним органом у досить стислий строк і з меншими затратами сил і коштів. На відміну від доручення слідчого органу дізнання, передбаченого ст. 114 КПК, окреме доручення слідчий дає органу дізнання не того району, де розслідується справа, а іншого.

Стаття 118 КПК прямо не обмежує коло слідчих та інших процесуальних дій, які можуть провадитися в інших районах за дорученням слідчого. Проте, враховуючи, що повну відповідальність за законне і своєчасне проведення розслідування несе саме той слідчий, у провадженні якого знаходиться справа, він не може доручати проведення таких найважливіших у кримінальній справі процесуальних дій, як винесення постанови про притягнення як обвинуваченого, пред'явлення обвинувачення, допит обвинуваченого, застосування запобіжних заходів, ознайомлення учасників процесу з матеріалами закінченого слідства, винесення рішення, яким завершується провадження, навіть в окремій його частині (закриттям справи щодо окремої особи або за окремим епізодом), призначення експертизи та ін.

На практиці окреме доручення оформляється, як правило, у вигляді офіційного листа на ім'я прокурора, начальника слідчого підрозділу або начальника органу дізнання іншого району, міста України. У ньому коротко викладаються обставини справи, зокрема