До цього листа слідчий повинен додати документи, необхідні для проведення відповідної слідчої дії (постанову про проведення обшуку, санкціоновану прокурором, витяги з протоколів уже виконаних слідчих дій для проведення допитів тощо)

Десятиденний строк виконання окремого доручення обчислюється з дня його одержання органом попереднього слідства чи органом дізнання.

Процесуальні документи про виконання окремого доручення або ж довідка про причини неможливості його виконати надсилаються слідчому, який дав доручення.

У протоколах слідчих дій орган, який виконував окреме доручення, зазначає, за чиїм окремим дорученням вони проводилися.

Направлення слідчим окремого доручення органам розслідування іноземних держав здійснюється відповідно до договорів України про правову допомогу у кримінальних справах з цими державами (ст. 31 КПК). Зокрема, правовою підставою для цього є й підписана 22 січня 1993 р. державами-членами СНД, в тому числі Україною, Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах [16, c. 40-41].

Повноваження начальника слідчого відділу. Згідно зі ст. 114-1 КПК України, начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих з розкриття злочинів і запобігання їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного й об'єктивного провадження досудового слідства в кримінальних справах.

Начальник слідчого відділу має право: перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі даються слідчому у письмовій формі і є обов'язковими для виконання. Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114 КПК України.

Вказівки прокурора в кримінальних справах, які дані відповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищому прокуророві не зупиняє їх виконання.

Постанови слідчого і можливість їх оскарження. Про рішення, прийняті слідчим під час провадження досудового слідства, слідчий складає мотивовану постанову. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, й обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення. Копія основних рішень слідчого направляється протягом доби прокурору.

Постанови слідчого можуть бути оскаржені прокурору особами, інтересів яких вони торкаються. Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Відповідно до ст. 234 КПК України усні скарги слідчий заносить до протоколу. Слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями. Подача скарги не зупиняє виконання дії, яка оскаржується, коли це не визнає за потрібне слідчий або прокурор.

Згідно зі статтею 235 КПК України прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов'язаний розв'язати її і повідомити про результати скаржника. Скаргу і копію повідомлення про результати її розгляду приєднують до справи. Відмова у задоволенні скарги повинна бути мотивована. Рішення прокурора може бути оскаржене вищому прокуророві. Будь-які рішення слідчого можуть бути оскаржені до суду [18, c. 72].

3. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ТА ЗАСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Для досягнення мети кримінального процесу, якою є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, що беруть у ньому участь, у досудовому слідстві має бути виконано завдання щодо:

1) швидкого й повного розкриття злочинів;

2) викриття винних;

3) забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності;

4) забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином громадянам, юридичним особам і державі;

5) виявлення та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів.

3.1. Процесуальні засоби діяльності на стадії досудового слідства

Стрижнем кримінально-процесуальної діяльності, особливо в стадії досудового слідства, є доказування обставин злочину. З огляду на це переважну більшість процесуальних засобів становлять засоби пізнавальної діяльності слідчого, до яких належать:

згідно з ч. 1 cт. 66 КПК:*

слідчі дії;*

вимога від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані;*

вимога проведення ревізій; згідно з ч. 2 cт. 66 КПК:*

прийняття доказів, поданих підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами та організаціями;

згідно з ч. 3 cт. 66 КПК:*

доручення особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором в справах, які перебувають в їх провадженні, підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про:

- проведення оперативно-розшукових заходів чи

- використання засобів для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Окрім пізнавальних у стадії досудового слідства застосовують суто процесуальні засоби:

1) процесуальні дії (роз'яснення прав учасникам розслідування, пред'явлення обвинувачення, забезпечення цивільного позову і передбаченої законом конфіскації майна, ознайомлення заінтересованих учасників з матеріалами кримінальної справи тощо);

2) процесуальні рішення (про притягнення як обвинуваченого, про обрання запобіжного заходу, про