Відповідальність сторін за договором поставки

ПЛАН

Стр.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ 4

РОЗДІЛ 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСТАЧАЛЬНИКА ЗА ДОГОВОРОМ ПОСТАВКИ 10

2.1. Відповідальність постачальника за прострочення поставки і недопостачання товару 10

2.2. Відповідальність постачальника за поставку товарів неналежної якості і некомплектних товарів і інші порушення договору поставки 17

РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОКУПЦЯ ЗА ДОГОВОРОМ ПОСТАВКИ 24

3.1. Відповідальність покупця за необґрунтовану відмову від оплати і невчасну оплату товару, що поставляється 24

3.2. Відповідальність покупця за необґрунтовану відмову від оплати і невчасну оплату поставленого товару і інші порушення договору поставки 28

ВИСНОВОК 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

ВСТУП

Укладаючи договір поставки товару, покупець має право розраховувати на добросовісне виконання постачальником прийнятих на себе зобов'язань, оскільки їхнє невиконання може спричинити несприятливі наслідки не тільки для покупця, але і для інших учасників міжгосподарських відносин (підрив довіри збоку інших партнерів, порушення технологічного процесу, простій підприємства і т.д.).

Основна кількість договорів виконується сторонами добросовісно. В той же час не секрет, що багато договорів залишилися б тільки благими намірами, якби досягнуті домовленості не охоронялися державою.

В умовах розвитку ринкових відносин зміцненню дисципліни поставок відводиться важливе місце. «Один з основних способів забезпечення прав і законних інтересів, а також виконання юридичних обов'язків госпорганів - майнова відповідальність».

Підвищення ефективності застосування заходів майнової відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань по поставках товарів є необхідною умовою вдосконалення господарського механізму.

Велике значення підвищенню ролі відповідальності за договірні зобов'язання додається збоку державних органів.

Підтвердженням цього є «Про відповідальність за невиконання поставок сільськогосподарської продукції для державних потреб»

Проте практика господарської діяльності, учасниками яким є як громадяни, так і організації свідчить, що виконавська дисципліна невисока.

Тому в цілях її стимулювання держава - шляхом прийняття відповідних нормативних актів - і самі сторони - шляхом закріплення в договорі - передбачають ряд заходів відповідальності у випадках порушення зобов'язань, а також умови і порядок їхнього застосування, на чому ми і зупинимося в даній роботі.

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ

В юридичній літературі прийнято розрізняти дві форми відповідальності за договором поставки: у вигляді відшкодування збитків і у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені) [9, c. 27-28]. Такий висновок підтверджується ЦК України.

У літературі справедливо наголошується, що «найбільш ефективною і справедливою мірою матеріальної відповідальності є обов'язок винного контрагента по відшкодуванню ним збитків іншій стороні зобов'язання. Застосування цієї санкції дозволяє повністю відновити економіко-фінансове положення потерпілої від правопорушення сторони. Відшкодування збитків в найбільшій мірі відображає відповідність тяжкості правопорушення і міри відповідальності за нього» [21, c. 64].

«Відшкодування збитків - основна універсальна форма майнової відповідальності ще і тому, що по загальному правилу виконує основні функції відповідальності:

компенсує втрати кредитора, забезпечує покарання боржника, який при виплаті збитків позбавляється частини свого майна (тим самим стимулюється недопущення правопорушень надалі)».

В новому цивільному кодексі під збитками розуміються реальний збиток і упущена вигода. При цьому до реального збитку відносяться не тільки понесені витрати, але і витрати, які потерпіла сторона повинна буде понести в майбутньому для відновлення порушеного права. Під упущеною вигодою розуміються неотримані прибутки, які ця особа отримала б при звичайних умовах цивільного обороту, якби її право не було порушене.

Дещо інше трактування збиткам дається в Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Так в статті 74 записано наступне: «Збитки за порушення договору однією зі сторін складають суму, рівну тому збитку, включаючи упущену вигоду, який понесений іншою стороною унаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати збитку, який сторона, що порушила договір, передбачала або повинна була передбачати у момент укладення договору як можливий результат його порушення, враховуючи обставини, про які вона у той час знала або повинна була знати» [29]. Таким чином, міжнародне право в саме поняття збитків закладає їх обмеження тим, що у момент укладення договору у разі його невиконання передбачувані збитки були очевидні або їх можна було визначити.

В даний час відомо три способи визначення збитків на випадок невиконання зобов'язань постачальником: в твердій сумі, в процентному відношенні до вартості недопоставленого товару і без вказівки його розміру. Практика укладення договорів поставки товару усередині держави показує, що в них найчастіше робиться посилання на обов'язок постачальника відшкодувати збитки у разі порушення зобов'язань поставки. Світова ж практика рекомендує сторонам при укладенні договору наперед визначати розмір збитків, у тому числі при невиконанні зобов'язань поставки товарів. Об'єм наперед оцінених збитків може бути обумовлений в якості абсолютної грошової суми або у вигляді визначеного відсотка вартості тієї частини зобов'язань, яка залишається невиконаною. Визначення розміру збитків в твердій грошовій сумі або в процентному відношенні звільняє покупця в подальшому від обґрунтування розміру збитків [27, c. 66]. Це найбільш важливо і тому, що при розгляді суперечок про стягнення збитків суд не має права зменшити їхній розмір.

Невизначеність в розрахунку розміру збитків при укладенні договору створює труднощі при їхньому подальшому стягненні.

В цьому зв'язку хотілося б порекомендувати при складанні договорів поставки визначати конкретний розмір збитків на випадок порушення постачальником зобов'язань по поставці товару.

При розгляді питання про стягнення збитків необхідно звернути увагу ще на те, що у зв'язку з певними труднощами в економічному розвитку в нашій державі, як і в багато інших, відбуваються інфляційні процеси.

Порушення постачальниками термінів узятих на себе зобов'язань ускладнює і