РОЗДІЛ 2.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСТАЧАЛЬНИКА ЗА ДОГОВОРОМ ПОСТАВКИ

2.1. Відповідальність постачальника за прострочення поставки і недопостачання товару

Прострочення поставки і недопостачання (або непоставка) товарів – найбільш поширені порушення постачальником своїх обов'язків по передачі товару покупцю.

В даному випадку йдеться про такі підстави відповідальності постачальника, які пов'язані з невиконанням ним умов договору про кількість товару і терміни його поставки.

Під простроченням поставки товару, як правило, розуміється виконання постачальником зобов'язань по кількості, але з порушенням терміну, тобто було поставлено належну кількість товару, але пізніше вказаної в договорі дати або пізніше окремого періоду поставки [24, c. 98].

Під недопостачанням прийнято розуміти поставку товару у встановлені терміни, але в меншій кількості; непоставка ж має місце у разі, коли товар взагалі не був поставлений постачальником в межах терміну дії договору або в окремий період поставки.

Слід зазначити, що така конкретизація порушень постачальником умов угоди про кількість і терміни поставки носить досить умовний характер. Так, зі змісту ЦК України витікає, що до недопостачання відноситься і порушення умов договору про терміни поставки, тобто прострочення поставки.

Таким чином, сторонам необхідно при укладенні угоди детально обумовлювати, за які порушення та яких умов наступає відповідальність, і яка. Зокрема, в уникнення розбіжностей вже в процесі виконання договору, необхідно чітко визначити умови, що стосуються термінів поставки товару [14, c. 26].

Ще відносно недавно питання про терміни поставки відносилося до істотних умов договору, за відсутності яких суди визнавали договір неукладеним.

В даний час, якщо в договорах про внутрідержавні поставки товару відсутні умови про терміни поставки, він не може бути визнаний недійсним.

Разом з тим при укладенні зовнішньоекономічного договору сторони зобов'язані передбачати в ньому терміни поставки товару.

За загальним правилом термін поставки товару визначається в договорі. Якщо в договорі термін поставки товару не передбачений, то постачальник має право виконати зобов'язання по передачі товару протягом 3-х місяців з моменту підписання договору. Слід помітити, що це не тільки право, але і обов'язок постачальника, оскільки очевидно, що покупець в даному випадку також має право вимагати від постачальника поставки товару в ці терміни.

Законодавство ділить зобов'язання постачальника по термінах поставки на наступні види: поставка товару до визначеного терміну; поставка товару протягом певного часу, поставка товару по графіку або по періодах.

Поставка товару до певного терміну означає, що постачальник зобов'язаний доставити товар точно до встановленого часу [6, c. 273]. Наприклад будівельна організація при будівництві житлового будинку замовляє окремі будівельні елементи до чітко визначеного часу, оскільки інакше відбувається порушення технологічного процесу.

Поставка товару протягом певного часу означає, що постачальник повинен забезпечити поставку всієї кількість товару в перебіг обумовленого терміну. Наприклад, якщо сторони уклали угоду, за якою постачальник зобов'язаний поставити товар протягом 30 днів після укладення договору, то постачальник має право поставити товар як в перші дні, так і в останній день вказаного в договорі терміну.

Поставка товару в певні періоди має місце, як правило, при великих об'ємах поставок. Наприклад, сторони домовилися про поставки щебеня будівельного протягом року.

Ураховуючи великий об'єм поставок і тривалий термін, сторони погодилися, що поставки будуть здійснюватися поквартально в певних об'ємах.

Поставка товару по графіку має місце тоді, коли між сторонами укладено договір на довгий час. Іноді сторони не визначилися в кількості товару. Але для покупця дуже важливо, щоб товар завозився за певного часу, тому в межах періоду поставки сторони можуть встановити графік поставки (декадний, добовий), а також встановити відповідальність за його недотримання. У разі, коли така відповідальність сторонами не була передбачена, а постачальник порушив графік, покупець має право зажадати від нього відшкодування збитків. Характерним прикладом поставки товару по графіку є поставка в торгову мережу хліба, молочних виробів. В магазинах завжди можна знайти графік завезення цього товару [2, c. 40-41].

На практиці нерідко зустрічаються випадки, коли постачальник виконує своє зобов'язання достроково, тобто раніше вказаної в договорі дати, до настання відповідного періоду поставки і т.д. За загальним правилом дострокова поставка товару можлива тільки із згоди покупця, вираженої в письмовій формі (у вигляді запису в договорі, листа, телеграми, факсу і т.п.). при цьому товари, поставлені достроково, зараховуються, як правило, в кількість товарів, що підлягають поставці в наступному періоді [7, c. 33-34]. Тому, якщо в договорі не зроблена обмовка про можливість дострокової поставки і немає згоди покупця, останній має право відмовитися від приймання товару, що надійшов раніше встановленого терміну, зажадати оплату послуги з відповідального зберігання товару або накласти на постачальника передбачений договором штраф за неналежне виконання ним свого обов'язку.

В теорії терміни поставки традиційно класифікують на договірні і законні. Договірні терміни встановлюються сторонами на їх розсуд, з дотриманням всіх умов законодавства. Разом з тим, в законодавстві можуть бути встановлені терміни поставки товарів, самостійно змінити які сторони не мають права, - законні терміни. До таких термінів можна віднести терміни, встановлювані для поставки товарів для державних потреб. Постановами Уряду України щорічно встановлюються об'єми поставок, які постачальники зобов'язані забезпечити протягом