При укладенні зовнішньоекономічних контрактів сторони повинні керуватися термінами, встановленими в законодавстві для поставок товарів.

Аналогічні терміни встановлені і законодавством інших держав, тому при укладенні зовнішньоекономічних контрактів сторони зобов'язані керуватися цими термінами.

Для з'ясування питання про те, своєчасно поставлений товар або ні, велике значення має день і місце виконання зобов'язань, а у зв'язку з цим і умови поставки. На практиці це питання має дуже велике значення, оскільки з моментом передачі товару пов'язане питання про виконання зобов'язань і про перехід права власності на товар.

Моментами виконання зобов'язань постачальником по передачі товару можуть бути:

- вручення товару покупцю або вказаній ним особі;

- надання товару покупцю в місці розташування товару;

- передача товару перевізнику або підприємству зв'язку;

- передача товару в місці знаходження постачальника (вибірка) [26, c. 151].

На практиці момент передачі товару постачальником покупцю, тобто момент виконання постачальником свого зобов'язання підтверджується різними документами: наприклад, для підтвердження передачі постачальником товару перевізнику велике значення має дата на транспортному документі і т.п.

Цивільний Кодекс України для всіх способів виконання постачальником обов'язку по передачі товару використовує один узагальнюючий термін "доставка", під яким передбачається відвантаження товарів транспортом, передбаченим в договорі, і на встановлених у договорі умовах (тобто або постачальник передає товар перевізнику, або власними засобами доставляє його в місце, вказане покупцем). Якщо вид транспорту, інші умови доставки товару сторонами не врегульовані, право вибору в даному випадку належить постачальнику, при умові, що вимоги законодавства і зміст зобов'язання будуть ним дотримані.

Постачальник і покупець можуть домовитися про можливість отримання товару покупцем в місці знаходження постачальника (де і передбачається місце знаходження товару), тобто про вибірку товару. В даному випадку на постачальника покладається обов'язок підготувати товар до вибірки (тобто до моменту вибірки забезпечити наявність на складі обумовленої в договорі кількості товару відповідної якості, комплектності, в відповідному асортименті) і своєчасно повідомити про готовність товару покупцю. В даному випадку невиконання постачальником обов'язку по підготовці товару до передачі або по повідомленню покупця тягне відповідальність постачальника за прострочення або недопостачання товару [22, c. 49].

Нечітке формулювання в договорах умов поставки створює в подальшому труднощі в доказуванні питання про виконання зобов'язань по поставці товару.

Так, наприклад, при поставці товару шляхом його вибірки постачальнику достатньо підготувати товар до відвантаження в терміни, передбачені в договорі. Покупцю в такому разі необхідно доводити, що він вживав заходи до отримання товару в постачальника, але той його не відвантажив. На практиці це зробити достатньо складно, оскільки постачальнику в обґрунтування відсутності своєї вини буває достатньо пред’явити довідку про наявність товару на складі до моменту його поставки.

В міжнародній практиці питання про умови поставки і терміни поставки дуже тісно взаємозв'язані. В цілях одноманітного застосування умов поставки, які важливі для визначення терміну виконання зобов'язань, розроблені Міжнародні правила по тлумаченню торгових термінів (Інкотермс - 2000) [4, c. 165].

На практиці достатньо часто зустрічаються порушення постачальником умов договору про кількість товару, що підлягає передачі постачальнику, - недопостачання товару. Цивільний Кодекс не містить спеціальних норм, регулюючих кількість товарів, що поставляються, проте деякі правила містяться в нормах про договір купівлі-продажу, що дозволяє нам застосувати їх і відносно договору поставки.

Кількість товару може бути вказана конкретно, в відповідних одиницях вимірювання (тоннах, літрах, метрах і т.д.), в грошовому виразі, або може бути вказаний порядок його визначення (наприклад, сторони вкажуть в договорі, що кількість товару буде визначатися ними шляхом додаткового узгодження).

Порушення постачальником умов договору про кількість може виражатися як в недопостачанні товару (тобто в меншій кількості), так і в поставці більшої, ніж було передбачено, кількості товарів. Причому сторони, як правило, встановлюють відповідальність саме за недопостачання, проте покупець може зажадати включити в договір відповідальність постачальника і за поставку більшої кількості товарів, ніж вказано в договорі, якщо цим не порушуються норми законодавства або сутність договору.

Враховуючи специфіку договору поставки і практику, що склалася, цивільне законодавство передбачає для постачальника у випадку недопостачання товарів в одному періоді, можливість заповнити її в межах терміну дії договору. В угоді сторони можуть конкретизувати порядок заповнення недопостачання або вказати на неможливість такого заповнення без згоди покупця [11, c. 304]. Наприклад, якщо постачальник не поставив товар в першому місяці дії договору, то в другому місяці він повинен буде поставити товар за минулий і за поточний місяць, що не буде відповідальністю. Відповідальністю в даному випадку буде сплата передбаченого договором штрафу за недопостачання товару покупцю, причому заповнення поставки і штраф не позбавляють постачальника від відшкодування покупцю заподіяних йому збитків.

2.2. Відповідальність постачальника за поставку товарів неналежної якості і некомплектних товарів і інші порушення договору поставки

Відповідальність постачальника може наступати і з інших підстав. Частіше всього сторони в своєму договорі встановлюють відповідальність за поставку неякісного або некомплектного товару, а також за поставку товару без тари або упаковки, в неналежній тарі або упаковці, за поставку немаркувального або неналежним чином маркувального товару [8, c. 19].

Якщо в договорі між сторонами була передбачена відповідальність за даною підставою, то з постачальника буде стягнута відповідна грошова сума.

Окрім цього, покупець має право відмовитися від оплати поставленого товару, а якщо оплата вже була проведена, - списати вартість товарів з постачальника в безакцептному порядку. Також в даному випадку