Звичайно за ці порушення постачальник виплачує покупцю неустойку в процентному відношенні до вартості непоставленого неякісного або некомплектного товару.

Цивільний Кодекс не встановлює ніякі спеціальні умови про якість і комплектність товару, що поставляється, проте ч. 1 ст. 673 ЦК України передбачає, що продавець (в договорі поставки він іменується постачальником) зобов'язаний передати покупцю товар, якість якого відповідає договору. Умови про якості в договорі закріплюються шляхом вказівки на підлягаючі застосуванню правові акти по стандартизації або (і) показники якості (характеристики товару по надійності, безпеки екологічні характеристики і т.д.), а також шляхом вказівки цілей, для яких покупець набуває цей товар.

Слід мати на увазі, що, хоча сторонам надано право в умовах договору врахувати всі особливості властивостей товару при визначенні його якості, необхідно, щоб ці умови не суперечили іншим правовим актам і обов'язковим вимогам державних стандартів.

Якість товару - одна з найважливіших умов договору поставки і Цивільний Кодекс містить, з одного боку, правила про гарантії якості товару, з іншою - відповідальність за порушення вимог до якості.

Якість товару на практиці частіше всього визначається договором, але законодавством встановлюються критерії і вимоги до якості товару, навіть якщо сторони ці умови не зазначили в договорі [13, c. 427].

Загальним правилом тут є те, що товар повинен бути придатним для цілей, для яких товар такого роду звичайно використовується. Але якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретні цілі придбання товару, то товар повинен бути придатний для використання відповідно до цих цілей (ч. 2 ст. 673 ЦК).

Найбільш часто використовуються способи визначення якості товару за зразком або по опису (ч. 3 ст. 673 ЦК). Тому при визначенні якості по опису в договорі необхідно вказувати вид нормативно-технічної документації (стандарти, технічні умови), інші документи (креслення, інструкції) їхні номери і індекси, порядок їхньої передачі покупцю.

При визначенні якості за зразком обумовлюються терміни і місце відбору і зберігання зразків (проб), порядок їхньої експертизи (аналізу), призначення організацій, які проводять експертизу, розподіл виникаючих у зв'язку з цим витрат. Часто остання умова міститься в розділі договору про приймання товару, перевірку його якості.

Коли посвідчення якості товару вимагає надання відповідного сертифіката виробника товару або контрольного органу, в договорі треба вказати строки і порядок передачі цього сертифіката.

Умови якості товару слід погоджувати з іншими умовами договору, наприклад, про ціну. Так, по результатах аналізу якості зразків поставлених сировинних товарів (концентрат руди і т.п.) включають в договір умови про можливі знижки або надбавки до ціни в залежності від результатів аналізу отриманого покупцем товару.

Цивільний Кодекс встановив гарантії якості, визначаючи момент, на який товар повинен відповідати пред'явленим до нього вимогам. Якісні характеристики повинні бути властиві товару у момент передачі його покупцю, якщо інший момент не передбачено угодою сторін. Крім того, в межах розумного терміну товар повинен бути придатний для цілей, для яких такий товар звичайно використовується.

В своїй угоді сторони можуть обумовити, що продавець надає протягом певного терміну гарантії якості товару.

Слід розрізняти поняття "гарантійний термін" і "термін придатності" товару. Останнє означає, що після закінчення цього терміну товар вважається непридатним для використання (даний термін встановлюється різними державними стандартами і іншими обов'язковими правилами) [5, c. 112]. Таким чином, постачальник повинен враховувати також і термін придатності товару і зобов'язаний передати покупцю товар з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення терміну придатності, тобто гарантійний термін не повинен перевищувати терміну придатності товару.

Кодекс проводить чітке розмежування гарантії якості на законну і договірну, передбачаючи для сторін можливість регулювати в умовах договору термін виявлення недоліків товару у разі дії гарантії якості, визначеної законом (ст. 675 ЦК України).

При цьому диспозитивно термін виявлення недоліків товару встановлений в межах двох років, якщо інший термін не встановлюється законом або договором.

Звичайно в договорах на поставку машинно-технічної продукції і товарів народного споживання передбачається договірна гарантія і гарантійний термін встановлюється виходячи з вимог стандартів, технічних умов виробника, якщо вони передбачають такі терміни.

Можуть бути встановлені і більш тривалі терміни у відповідності з правилами ст. 677 ЦК і маркетинговою політикою постачальника на ринку товару, міститься в маркетинговому плані підприємства.

На це направлені і положення Кодексу, зокрема, ст. 676 ЦК передбачає застосування законної гарантії за якістю, якщо гарантійний термін, встановлений в умовах договору (договірна гарантія) складає менше двох років.

Законодавством, обов'язковими вимогами державних стандартів або самим договором поставки може бути передбачена перевірка якості товару і порядок її проведення. Причому сторони в своїй угоді можуть встановити відповідальність постачальника не тільки за поставку товару, що не відповідає умовам про якість, але і за порушення порядку проведення перевірки якості товару або за нездійснення її. Якщо сторони передбачили власний порядок перевірки, а законодавством або держстандартами на цей випадок передбачені інші обов'язкові правила, то договір повинен відповідати цим вимогам.

Звичайно відповідність якості товару умовам договору перевіряє покупець при прийманні товару або його вибірці, проте такий обов'язок може бути покладено договором на постачальника (постачальник на підтвердження виконання свого обов'язку надає покупцю акт перевірки товару по якості), а також договором може встановлюватися відповідальність за порушення постачальником