Договори поставки

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ

1.1. Підстави і умови майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору поставки

1.2. Форми відповідальності сторін за договором поставки

РОЗДІЛ 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСТАЧАЛЬНИКА ЗА ДОГОВОРОМ ПОСТАВКИ

2.1. Відповідальність постачальника за прострочення поставки і недопостачання товару

2.2. Відповідальність постачальника за поставку товарів неналежної якості і некомплектних товарів

2.3. Відповідальність постачальника за інші порушення договору поставки.

РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОКУПЦЯ ЗА ДОГОВОРОМ ПОСТАВКИ

3.1. Відповідальність покупця за необґрунтовану відмову від оплати і невчасну оплату товару, що поставляється

3.2. Відповідальність покупця за порушення обов'язку по прийманню товару

3.3. Відповідальність покупця за інші порушення договору поставки

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Укладаючи договір поставки товару, покупець має право розраховувати на добросовісне виконання постачальником прийнятих на себе зобов'язань, оскільки їхнє невиконання може спричинити несприятливі наслідки не тільки для покупця, але і для інших учасників міжгосподарських відносин (підрив довіри збоку інших партнерів, порушення технологічного процесу, простій підприємства і т.д.).

Основна кількість договорів виконується сторонами добросовісно. В той же час не секрет, що багато договорів залишилися б тільки благими намірами, якби досягнуті домовленості не охоронялися державою.

В умовах розвитку ринкових відносин зміцненню дисципліни поставок відводиться важливе місце. «Один з основних способів забезпечення прав і законних інтересів, а також виконання юридичних обов'язків госпорганів - майнова відповідальність».

Підвищення ефективності застосування заходів майнової відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань по поставках товарів є необхідною умовою вдосконалення господарського механізму.

Велике значення підвищенню ролі відповідальності за договірні зобов'язання додається збоку державних органів.

Підтвердженням цього є «Про відповідальність за невиконання поставок сільськогосподарської продукції для державних потреб»

Проте практика господарської діяльності, учасниками яким є як громадяни, так і організації свідчить, що виконавська дисципліна невисока.

Тому в цілях її стимулювання держава - шляхом прийняття відповідних нормативних актів - і самі сторони - шляхом закріплення в договорі - передбачають ряд заходів відповідальності у випадках порушення зобов'язань, а також умови і порядок їхнього застосування, на чому ми і зупинимося в даній роботі.

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ

1.1. Підстави і умови майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору поставки

В юридичній літературі існують різні визначення юридичної відповідальності у сфері господарсько-правових відносин.

Так в одних випадках «під цивільно-правовою відповідальністю розуміється особлива міра майнового впливу цивільного законодавства на особу, яка порушила права і інтереси інших осіб».

Інші вчені під юридичною відповідальністю мають на увазі «особливий стан особи, що порушила правові обов'язки, ...негативні наслідки (обтяження) у вигляді зменшення матеріальних благ винної сторони».

Наявність інституту відповідальності дисциплінує сторони упорядковує договірні зв'язки. Стимулюючи сторони до виконання договірних зобов'язань, відповідальність несе в собі, як мінімум дві функції: превентивну і каральну.

Поки, наприклад, постачальник за договором поставки добросовісно виконує прийняті на себе зобов'язання, відповідальність немов би «мирно спить». І з погляду покупця не має значення, чи добровільно постачальник виконує ці зобов'язання або робить це під загрозою відповідальності. Та варто постачальнику порушити умови договору, як тут же готовий включитися механізм відповідальності.

Можна повністю погодитися з тим, що юридична відповідальність за порушення договірних зобов'язань виникає у зв'язку з фактом правопорушення, характеризується можливістю використати механізм державного примусу, дозволяє застосувати до правопорушника засоби впливу, полягає в позбавленні певних прав або покладанні додаткових обов'язків.

Розглядаючи питання про відповідальність за договором поставки, слід передусім чітко визначити, що ж означає в цивільному праві термін «відповідальність» взагалі, в цілому.

Потрібно сказати, що дане питання є особливим складність для цивілістів, його відносять до центральних проблем цивільного права. Українське законодавство не містить правового визначення цивільно-правової відповідальності (гл.51 ЦК України «Правові наслідки порушення зобов'язання. відповідальність за порушення зобов'язання», а також окремі статті ЦК містять лише окремі положення, які стосуються відповідальності).

В літературі немає єдиної думки з даного питання, але можна виділити 3 найбільш важливі напрямки:

1. Поняття цивільно-правової відповідальності розглядається в широкому розумінні слова (так звана «позитивна», або «перспективна» відповідальність). В даному випадку під відповідальністю буде розумітися передбачений законом засіб, що безпосередньо забезпечує правомірність поведінки учасників-суб'єктів суспільних відносин. Іншими словами, це обов'язок людини активно діяти в теперішньому і в майбутньому: людина вже несе відповідальність, ще не приступивши до виконання зобов'язання.

2. «Ретроспективна» відповідальність - відповідальність у вузькому сенсі слова: суб'єкт суспільних відносин відповідає за вже вчинене правопорушення.

3. Цей напрям сполучає в собі 2 попередніх, автори його дотримуються наступної точки зору: відповідальність існує в 2 аспектах. Перший аспект – відповідальність у вигляді боргу, обов'язки на даний час або майбутньому і другий – відповідальність за попередні порушення як реалізація передбаченого права іншої сторони відповідного порушеного зобов'язання.

В науці цивільного права пануючою прийнято вважати ретроспективну відповідальність, проте і серед авторів, які підтримують дану точку зору, немає єдиної думки щодо сутності даного поняття, сходяться цивілісти лише в тому, що серед ознак, властивих цивільно-правовій відповідальності, можна виділити наявність державного примусу і несприятливість наслідків для порушника.

Таким чином, багато авторів (Братусь і ін.) вважає наявність державного примусу визначальною ознакою відповідальності, і, виходячи з цього, роблять висновок, що добровільна сплата неустойки і відшкодування збитків не може вважатися відповідальністю.

Дана точка зору представляється нам не зовсім вірною, так як, на нашу думку, відповідальність є чимось додатковим до реального виконання зобов'язання.

Інша група авторів (Красавчиков, Бернштейн і ін.) вважають, що основним є поєднання 3 моментів - державного примусу, несприятливих майнових