Під непоставкою, як правило, розуміється невиконання постачальником в повному об'ємі зобов'язань по передачі товару у власність покупця у встановлені договором терміни.

При недопостачанні товару постачальник поставив товар у встановлені терміни, але в меншій кількості. Під недопостачанням прийнято розуміти також і поставку товару з порушенням умов про асортимент.

ЦК України також передбачає такі підстави відповідальності постачальника, як поставка товарів неналежної якості, поставка некомплектних товарів (ст. ст. 670-673).

Крім того, своєю угодою сторони можуть встановити відповідальність і по інших підставах на тих умовах, що вони не будуть суперечити чинному законодавству (наприклад, встановити відповідальність постачальника у вигляді штрафу за передачу покупцю товару без необхідних обладнань і документів і т.п.).

Що ж до відповідальності за договором поставки покупця, то найбільш часто він відповідає по таких підставах як невчасна оплата поставленого товару, ухилення від оплати поставленого товару, порушення умов по вибірці товару, відмова від приймання товару, прострочення повернення тари, спеціальних контейнерів, використання їх не за призначенням і т.д.

На покупця (одержувача) покладається обов'язок зробити всі необхідні дії, що забезпечують прийом товарів, поставлених відповідно до договору (прийняти і оглянути товари, перевірити їхню кількість і якість). Термін для огляду прийнятих товарів, порядок перевірки їхньої кількості і якості визначаються договором поставки. Крім того, покупець зобов'язаний повідомити постачальнику письмово про невідповідності і недоліки товарів (ст. ст. 679-680 ЦК). Як правило законодавство встановлює можливість для сторони, чиї інтереси порушені, застосовувати різні у відповідь заходи по відновленню порушених прав (наприклад, постачальник може відмовитися передати покупцю недостаючу кількість товару, якщо останній у встановлений термін не сповістив про недостачу) проте воно не передбачає відповідальності в чистому вигляді як ми її розглядаємо. Тому сторони самостійно передбачають різні форми відповідальності за ті або інші порушення, причому вони можуть за допомогою угоди встановити які-небудь додаткові підстави відповідальності, які не суперечать чинному законодавству; а також, при відсутності даних умов в договорі, залучити контрагента до відповідальності з підстав, передбачених законодавством.

1.2. Форми відповідальності сторін за договором поставки

В юридичній літературі прийнято розрізняти дві форми відповідальності за договором поставки: у вигляді відшкодування збитків і у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені). Такий висновок підтверджується ЦК України.

У літературі справедливо наголошується, що «найбільш ефективною і справедливою мірою матеріальної відповідальності є обов'язок винного контрагента по відшкодуванню ним збитків іншій стороні зобов'язання. Застосування цієї санкції дозволяє повністю відновити економіко-фінансове положення потерпілої від правопорушення сторони. Відшкодування збитків в найбільшій мірі відображає відповідність тяжкості правопорушення і міри відповідальності за нього».

«Відшкодування збитків - основна універсальна форма майнової відповідальності ще і тому, що по загальному правилу виконує основні функції відповідальності:

компенсує втрати кредитора, забезпечує покарання боржника, який при виплаті збитків позбавляється частини свого майна (тим самим стимулюється недопущення правопорушень надалі)».

В новому цивільному кодексі під збитками розуміються реальний збиток і упущена вигода. При цьому до реального збитку відносяться не тільки понесені витрати, але і витрати, які потерпіла сторона повинна буде понести в майбутньому для відновлення порушеного права. Під упущеною вигодою розуміються неотримані прибутки, які ця особа отримала б при звичайних умовах цивільного обороту, якби її право не було порушене.

Дещо інше трактування збиткам дається в Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Так в статті 74 записано наступне: «Збитки за порушення договору однією зі сторін складають суму, рівну тому збитку, включаючи упущену вигоду, який понесений іншою стороною унаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати збитку, який сторона, що порушила договір, передбачала або повинна була передбачати у момент укладення договору як можливий результат його порушення, враховуючи обставини, про які вона у той час знала або повинна була знати». Таким чином, міжнародне право в саме поняття збитків закладає їх обмеження тим, що у момент укладення договору у разі його невиконання передбачувані збитки були очевидні або їх можна було визначити.

В даний час відомо три способи визначення збитків на випадок невиконання зобов'язань постачальником: в твердій сумі, в процентному відношенні до вартості недопоставленого товару і без вказівки його розміру. Практика укладення договорів поставки товару усередині держави показує, що в них найчастіше робиться посилання на обов'язок постачальника відшкодувати збитки у разі порушення зобов'язань поставки. Світова ж практика рекомендує сторонам при укладенні договору наперед визначати розмір збитків, у тому числі при невиконанні зобов'язань поставки товарів. Об'єм наперед оцінених збитків може бути обумовлений в якості абсолютної грошової суми або у вигляді визначеного відсотка вартості тієї частини зобов'язань, яка залишається невиконаною. Визначення розміру збитків в твердій грошовій сумі або в процентному відношенні звільняє покупця в подальшому від обґрунтування розміру збитків. Це найбільш важливо і тому, що при розгляді суперечок про стягнення збитків суд не має права зменшити їхній розмір.

Невизначеність в розрахунку розміру збитків при укладенні договору створює труднощі при їхньому подальшому стягненні.

В цьому зв'язку хотілося б порекомендувати при складанні договорів поставки визначати конкретний розмір збитків на випадок порушення постачальником зобов'язань по поставці товару.

При розгляді питання про стягнення збитків необхідно звернути увагу ще на те, що у зв'язку з певними труднощами в економічному розвитку в нашій державі, як і в багато інших, відбуваються інфляційні процеси.

Порушення постачальниками термінів узятих на себе